Судді РФ, підозра, Азов, військовополонені – це ті слова, які характеризують поточну ситуацію. Двом суддям Південного окружного військового суду РФ оголошено заочну підозру за те, що вони, порушуючи міжнародне право, відправили українських військовополонених до колонії суворого режиму.

Судді Костянтин Простов та Сергій Образцов у травні та листопаді 2024 року засудили до 18 років позбавлення волі двох військовослужбовців Національної гвардії України. Ці бійці належали до 12-ї бригади спеціального призначення “Азов” і героїчно захищали Маріуполь з перших днів повномасштабної війни.

Фото: російські судді отримали підозру за “вироки” полоненим азовцям (t.me/SBUkr)

Російські судді організували показовий процес, ґрунтуючись на сфабрикованих звинуваченнях проти бійців “Азов“. Це є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, оскільки українські військові мають статус комбатантів і, потрапляючи в полон, вважаються військовополоненими. Їх не можна карати за участь у бойових діях. СБУ інкримінує Простову та Образцову воєнні злочини, зокрема порушення статей 129 і 130 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.

Історія азовців

Бійці підрозділу “Азов” стали символом героїчного спротиву під час оборони Маріуполя від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Вони тримали оборону міста понад 80 днів, зокрема на території металургійного комбінату “Азовсталь”, незважаючи на постійні авіаудари, артобстріли та нестачу боєприпасів, води й медикаментів.

У травні 2022 року, після наказу вищого військового командування, частина оборонців “Азовсталі”, зокрема бійці “Азову“, здалися в полон російським силам, щоб зберегти життя та дати змогу українській армії перегрупуватися.

Після полону Росія почала використовувати тему “Азову” у власній пропаганді, називаючи бійців нацистами. Ситуація з військовополоненими залишається напруженою, і важливо пам’ятати про героїзм захисників Маріуполя та необхідність їхнього повернення додому. Розслідування злочинів російських суддів триває, і їх буде притягнуто до відповідальності за порушення міжнародного права. Подальша доля військовополонених “Азову” є пріоритетом для української влади та міжнародних організацій.