🕯️ СУМНА ЗВІСТКА ДЛЯ НАШОЇ ГРОМАДИ…

І знову над нашою громадою — чорна хмара скорботи. З глибоким сумом повідомляємо, що на щиті повертається до рідної землі наш земляк із села Чаньків — старший солдат КУХАР Руслан Анатолійович. Ця трагічна звістка глибоко вразила всіх нас, адже втрата кожного захисника — це невимовний біль для всієї громади.

У травні 2024 року, отримавши повістку, Руслан Анатолійович без вагань став до лав Збройних Сил України. Його рішення піти на фронт було продиктоване не бажанням слави чи визнання, а глибоким почуттям обов’язку та безмежною любов’ю до своєї Батьківщини. Він, як і багато інших, не міг залишатися осторонь, коли його країна потребувала захисту. Його відвага і самопожертва є прикладом для всіх нас.

5 жовтня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Куп’янськ на Харківщині, Руслан загинув смертю Героя, захищаючи нашу свободу та незалежність. Йому було лише 38 років… Цей молодий вік нагадує нам про цінність кожного життя, яке було віддано за майбутнє України. Його жертовність не буде забута.

У пам’яті всіх, хто його знав, Руслан Кухар залишиться щирою, доброю, справедливою людиною. Він був мужнім, вірним сином своєї землі, який віддав найцінніше — своє життя — за Україну. Його відданість і патріотизм надихають і змушують задуматися про справжню ціну миру. Ми пам’ятатимемо його як героя, який до останнього подиху боровся за нашу землю.

Висловлюємо найщиріші співчуття матері, батькові, синові, молодшому братові, цивільній дружині, а також усім рідним і близьким, кого торкнулася ця непоправна втрата. Ми розуміємо глибину вашого горя і розділяємо його з вами. Також висловлюємо співчуття його побратимам, які пліч-о-пліч з ним боролися.

Разом із вами схиляємо голови у глибокій скорботі. Пам’ять про Руслана Кухара та його подвиг назавжди житимуть у серцях мешканців громади. Його ім’я стане символом мужності та самовідданості. Ми ніколи не забудемо тих, хто віддав своє життя за наше майбутнє.

🕊️ Вічна пам’ять і слава Герою!