🕯 Сумна звістка знову огорнула нашу громаду, приносячи глибокий біль у кожне серце. Життя — це найвища цінність, і кожна втрата, особливо коли йдеться про тих, хто був нам дорогим і залишив по собі щиру пам’ять, відчувається особливо гостро. Сьогодні ми згадуємо нашого земляка, який поклав своє життя на вівтар Батьківщини. Ця втрата В’ячеслава Рудя є непоправною для всієї Новопокровської громади.

07 липня 2025 року перестало битися серце нашого земляка, мешканця селища Новопокровка — Рудя В’ячеслава Вікторовича, 1985 року народження. Він відійшов у вічність у місті Запоріжжя. Його смерть є болючим нагадуванням про жахливі наслідки, які несе із собою сучасна війна. В’ячеслав Вікторович був одним із тих, хто не залишився осторонь, хто присвятив частину свого життя служінню Україні, демонструючи справжню відданість і мужність. Його внесок у захист нашої країни не буде забутий, і його пам’ять вічно житиме у наших серцях.

Війна залишає свій невидимий, але глибокий слід на кожному українці. Постійна напруга, пережите, біль утрат, моральне й фізичне виснаження — усе це щодня забирає у нас найдорожче. Смерть В’ячеслава Рудя є частиною цієї трагічної статистики, але водночас вона є символом незламності духу тих, хто боровся і бореться за мирне небо. Його життя та пам’ять повинні стати нагадуванням про ціну свободи та незалежності, яку ми платимо щодня.

Від імені усієї Новопокровської громади, ми висловлюємо найщиріші співчуття мамі, дружині, доньці, а також усім рідним і близьким В’ячеслава. Ми розділяємо ваш біль та з глибокою вдячністю схиляємо голови перед світлою пам’яттю про В’ячеслава Вікторовича. Нехай наша підтримка хоч трохи полегшить гіркоту втрати. Ми розуміємо, що жодні слова не зможуть повністю втішити вас у цей скорботний час, але хочемо, щоб ви знали, що ви не самотні у своєму горі.

Ім’я В’ячеслава Вікторовича Рудя назавжди буде вписане в історію нашої громади як приклад мужності та самовідданості. Його життя було яскравим свідченням патріотизму та любові до рідної землі. Ми зобов’язані зберегти цю пам’ять і передати її наступним поколінням, щоб вони знали про героїв, які віддали все заради майбутнього України. Нехай світла пам’ять про В’ячеслава буде вічною. Шана і вічна слава йому.