Земля знову плаче, вкриваючись кривавими слідами жорстокої війни. Наша громада, як і вся Україна, знову змушена прощатися зі своїми найкращими синами – справжніми героями, які віддали найцінніше, що мали – власне життя, за свободу та майбутнє рідної землі. Кожен загиблий солдат – це незагойна рана на серці нації, незліченна втрата для родини та болючий нагадування про жахливі наслідки агресії.

Життя таких героїв – це приклад незламності духу, відваги та безмежної любові до Батьківщини. Вони йшли в бій, знаючи про небезпеку, але не вагаючись, бо розуміли, що захищають не просто територію, а мирне небо для своїх близьких, для наступних поколінь українців. Їхні подвиги навіки закарбовані в історії нашої держави, а пам’ять про них житиме у віках.

Сумщина, як і багато інших регіонів України, глибоко відчуває цю трагедію. Сотні родин з нашої області втратили своїх чоловіків, батьків, синів, братів. Ці втрати неможливо компенсувати, а біль – виміряти. Але саме в такі моменти проявляється справжня сила українського народу – єдність, взаємопідтримка та віра у перемогу. Ми маємо пам’ятати кожного, хто поліг на полі бою, і робити все можливе, щоб їхня жертва не була марною.

Вшанування пам’яті загиблих героїв – це наш святий обов’язок. Це можуть бути меморіальні дошки, назви вулиць на їхню честь, пам’ятники, але найголовніше – це пам’ять у наших серцях. Ми повинні передавати історії їхнього життя та подвигів нашим дітям, щоб вони знали, кому завдячують своєю свободою. Сумні звістки про загибель воїнів – це не просто інформація, це заклик до дії. Заклик до збереження пам’яті, до підтримки родин загиблих, до праці заради перемоги та майбутнього.

Війна забирає найкращих, але вона не може зламати дух тих, хто залишається. Наша стійкість, наша віра та наша єдність – це те, що робить нас непереможними. Світла пам’ять усім загиблим героям України! Їхні імена назавжди в наших серцях.