Глибокий смуток огорнув нашу землю, несучи з собою біль непоправної втрати. 7 липня 2025 року Україна втратила ще одного свого відданого сина – зупинилося серце військовослужбовця Збройних Сил України Андрія Євгенійовича Шишківського. Ця трагічна подія глибоко сколихнула Оратівську громаду, звідки походив наш Герой, залишивши невимовний смуток у серцях його рідних, друзів та всіх, хто знав цього мужнього чоловіка.Народився Андрій Шишківський 1 січня 1969 року у мальовничому селі Бабин, а більшу частину свого життя провів у селі Стрижаків Оратівської громади, де мешкав разом зі своєю родиною. Його шлях був прикладом невтомної праці та відповідальності. У 1984 році, після успішного закінчення Бабинської загальноосвітньої школи, Андрій Євгенійович продовжив здобувати освіту у Зозівському професійно-технічному училищі, що заклало основу його подальшого професійного життя.Перший військовий досвід Андрій отримав під час строкової служби в Афганістані, де вже тоді проявив свою мужність та відданість обов’язку. Повернувшись додому, він віддано працював на благо рідної землі. З 1989 року сумлінно трудився у господарстві «Поділля» села Бабин. А з 1992 року і до останніх днів свого мирного життя – у господарстві «Нове життя» села Стрижаків, де його поважали як кваліфікованого та працьовитого тракториста та комбайнера. Усі, хто знав Андрія, відзначали його доброту, порядність та відданість родині. Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком двох доньок та щасливим дідусем для онуків.У липні 2024 року, коли російська агресія загрожувала існуванню нашої держави, Андрій Євгенійович, як справжній патріот, без вагань став до лав ЗСУ. Мобілізований на захист рідної української землі, він служив кулеметником у підрозділі охорони на Харківському напрямку. Щодня, ризикуючи найдорожчим – власним життям, він виконував свій військовий обов’язок, демонструючи незламну волю до перемоги та захисту українського народу. Його самопожертва є вічним символом незламності духу українських воїнів.Іллінецька міська рада висловлює щирі та глибокі співчуття рідним та близьким загиблого Воїна. Неможливо знайти слова, щоб втамувати гіркий біль втрати та загоїти глибокі рани в душі. Нехай добрий і світлий спомин про Захисника України, який віддав своє життя за нашу свободу, назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, побратимів та всіх, хто його знав, любив і шанував. Його подвиг не буде забутий, адже він став частиною героїчної історії нашої нації.Церемонія прощання з Воїном відбудеться завтра, 12 липня, у селі Стрижаків. Уся громада збереться, щоб віддати останню шану своєму Герою.Вічна пам’ять і слава Герою! Ми пам’ятаємо кожного, хто загинув за Україну.