З глибоким сумом та невимовним болем Україна дізналася про підтвердження загибелі свого відданого сина, загиблого захисника України – Мотрінця Василя Федоровича, 1979 року народження. Його ім’я було у списку зниклих безвісти понад десять місяців, і ця звістка принесла гірке підтвердження втрати справжнього національного Героя.

26 серпня 2024 року, виконуючи свій військовий обов’язок, солдат 1-го стрілецького відділення стрілецького взводу Василь Мотрінець героїчно загинув. Це сталося поблизу населеного пункту Красногорівка, що у Покровському районі Донецької області – одній з найгарячіших точок на карті жорстокої війни в Україні. Він віддав найцінніше – своє життя, боронячи свободу українського народу.

Життєвий шлях Василя розпочався 8 лютого 1979 року в селі Дубове, колишнього Тячівського району, Закарпатської області. У 1989 році його родина – мама Василина, сестри Марія, брати Олександр та Віктор – переїхали до села Михайлівка на постійне місце проживання. Саме тут Василь пішов до 3-го класу Михайлівської загальноосвітньої школи, де формувався його характер і патріотичні погляди. Закінчивши 9 класів, він обрав професію тракториста, вступивши до Татарбунарського ПТУ. Після проходження строкової служби в армії, він повернувся до рідної домівки, де у 1999 році створив власну родину. Разом з дружиною вони виховували двох чудових донечок, які були його гордістю та сенсом життя.

Свою трудову діяльність Василь Федорович розпочав у СВК «Рассвет» на посаді робітника будівельної бригади. У мирний час він був відданим працівником, люблячим чоловіком та батьком. Однак, коли ворог прийшов на українську землю, він не вагаючись став на захист Батьківщини. У березні 2022 року Василь був мобілізований до лав Збройних Сил України, приєднавшись до тисяч інших військовослужбовців, які стали на захист рідної землі.

Василь сумлінно та гідно ніс військову службу, демонструючи незламний дух і мужність. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі та своїй державі, показуючи приклад справжнього патріотизму. Його самовідданість на полі бою біля Красногорівки є свідченням непохитної волі українського народу до свободи.

На превеликий жаль, ми втратили не просто солдата, а справжнього патріота, хороброго захисника, гідного сина нашої держави. Його жертовність нагадує нам про надзвичайну ціну, яку Україна платить за своє право на існування. Ми завжди пам’ятатимемо цього незламного Василя, який любив життя, свою роботу і понад усе – свою родину. Його пам’ять про героя житиме у наших серцях вічно, нагадуючи про його мужність та відданість.

Висловлюємо найщиріші співчуття родині, близьким та побратимам загиблого захисника. Його втрата є непоправною для всіх нас. Світла пам’ять і вічна слава Герою України!

Герої не вмирають! Вони залишаються у наших серцях, надихаючи нас на подальшу боротьбу за вільну та незалежну Україну. Інформацію про дату та час прощання з Василем Мотрінцем буде повідомлено окремо.