Сумна звістка: Пішла з життя вчителька Катерина Тарасюк

Сумна новина для освітянської спільноти та всієї нашої громади. На сотому році життя обірвалося життя улюбленого педагога – Тарасюк Катерини Захарівни. Прощання з Катериною Захарівною відбудеться завтра, 13 квітня, о 13:00 на кладовищі села Троковичі.

Катерина Захарівна Тарасюк (дівоче прізвище – Кізь) народилася 20 грудня 1925 року в селі Сальниця Вінницької області. Її мати працювала в колгоспі, а батько був моряком. Вона мала трьох сестер. Старша сестра під час війни потрапила до Німеччини, а потім все життя прожила у Великобританії. Друга сестра працювала в колгоспі, третя – на заводі у Дніпропетровській області.

Після закінчення школи у важкі повоєнні роки Катерина Захарівна вступила до Шаргородського педінституту. Закінчила факультет за спеціальністю «Вчитель географії та біології». За направленням працювала в Троковицькій школі, де викладала географію та біологію. Вона присвятила себе освіті, віддаючи знання та тепло серця своїм учням.

У той час спостерігався дефіцит педагогічних кадрів, і Катерині Захарівні довелося освоїти предмет хімії. Для того, щоб досконало оволодіти ним, вона заочно вступила до Київського педінституту і здобула ще одну спеціальність «Вчитель хімії», за якою і пропрацювала все своє професійне життя. Це свідчить про її прагнення до самовдосконалення та любов до навчання.

Як вчитель Катерина Захарівна відрізнялася глибокими знаннями предмету, була вимогливою до себе та до своїх учнів. Її уроки були доступними, цікавими та супроводжувались хімічними експериментами. Вона була справжнім професіоналом своєї справи, а її учні ставали учасниками та переможцями районних та обласних олімпіад з хімії. Її внесок в освіту неоціненний.

Багатьом випускникам знання з хімії, отримані від Катерини Захарівни, допомогли здобути омріяну професію. Серед них були вчителі хімії та біології, медики, фармацевти. Її вплив на життя учнів був довготривалим та значущим.

У Троковичах Катерина Захарівна створила сім’ю зі своїм колегою Тарасюком Володимиром Мусійовичем. Вони разом виховали трьох дітей, дали їм вищу освіту. Завжди раділи та опікувалися онуками. Вона була прикладом для наслідування як вчитель, дружина та мати.

Катерина Захарівна була енергійною, життєрадісною, завжди привітною людиною, гарною господинею. Її дім влітку завжди прикрашали квіти та виноград, подружжя з задоволенням плекали свій сад. У господі стіни кімнат радували око власноруч вишитими картинами. Вона створила затишний дім, наповнений любов’ю та турботою.

У 2006 році Катерина Захарівна переїхала з села Троковичі на Миколаївщину, де провела останні роки в сім’ї доньки Лариси. Ми згадуємо її з великою теплотою.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Катерини Захарівни. Пам’ять про талановитого педагога, шанованого односельчанами, назавжди залишиться в наших серцях…

Вічна пам’ять! Царство Небесне! Низький уклін за серце, віддане дітям!