Петер Мадяр, головний опонент угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, висунув серйозні звинувачення на адресу угорського єврокомісара Олівера Варгеї. Мадяр стверджує, що Варгеї приховував інформацію щодо діяльності угорської шпигунської мережі. Ця мережа, за даними розслідувань, діяла під дипломатичним прикриттям у Брюсселі в період, коли Варгеї сам очолював постійне представництво Угорщини при Європейському Союзі.

Минулого тижня низка авторитетних видань повідомила про спроби угорських спецслужб завербувати співробітників Євросоюзу у шпигуни. Ці дії, як зазначається, відбувалися під час перебування Олівера Варгеї на посаді посла Угорщини в Брюсселі. Європейська комісія, у відповідь на ці звинувачення, розпочала власне розслідування. Президентка Комісії Урсула фон дер Ляєн отримала запевнення від Варгеї, що він нібито не був обізнаний про спроби угорського уряду створити мережу агентів.

Однак Петер Мадяр, який має особистий досвід роботи у представництві Угорщини в Брюсселі з 2011 по 2015 рік, висловив сумніви щодо правдивості слів єврокомісара. У своєму нещодавньому дописі у соціальній мережі Facebook Мадяр заявив: “На мою думку, Олівер Варгеї, нинішній комісар ЄС і колишній посол ЄС (а також мій колишній начальник), не розкрив усієї правди, коли днями заперечував це під час офіційного розслідування”.

Варгеї обіймав посаду посла в постійному представництві Угорщини при ЄС з 2015 по 2019 рік. До цього, починаючи з 2011 року, він виконував обов’язки заступника посла. Ці часові рамки перетинаються з періодом, коли, за словами Мадяра, діяла шпигунська мережа.

Петер Мадяр також згадав у своєму дописі міністра угорського уряду Яноша Лазара. Мадяр стверджує, що було “загальновідомим фактом” те, що співробітники угорських спецслужб були офіційно відряджені до Брюсселя. Ці події відбувалися під час перебування Яноша Лазара на посаді міністра у справах ЄС, яка тривала з 2012 по 2018 рік.

Видання Politico намагалося отримати коментар від представників команди комісара Варгеї щодо звинувачень Мадяра, проте не отримало жодної відповіді. Янош Лазар також не відповів на запит про коментар. Однак угорські медіа цитували його нещодавні слова, в яких він зазначив: “Я не пам’ятаю точних деталей – я не дуже добре пам’ятаю – але мій обов’язок – захищати свою країну”. Він також додав, що якби угорська розвідка діяла в Брюсселі, він би “шанував їх, а не карав”, оскільки “їхня робота – захищати інтереси нації та незалежність країни”.

Передісторія:

• У грудні 2024 року декілька європейських видань опублікували спільне розслідування, в якому йшлося про те, як угорські шпигуни проводили обшуки в готельних номерах посадовців ЄС та здійснювали аудіозаписи їхніх телефонних розмов.
• Об’єктом стеження, зокрема, стали слідчі Європейського бюро з питань боротьби з шахрайством (OLAF). Це бюро раніше розслідувало справу угорської компанії, яка належала зятю прем’єр-міністра Віктора Орбана.
• Раніше медіа повідомляли, що занепокоєння щодо позиції угорської влади стосовно Північноатлантичного альянсу призвело до обмеження обміну інформацією, включно з розвідувальними даними, з Угорщиною з боку НАТО.