Рідна земля Доброгостова оплакує свого сина, воїна-Героя Романа Дашка, чиє життя обірвалося, захищаючи свободу України. Роман був не просто солдатом – він був дбайливим батьком для своєї маленької донечки, що любив її понад усе на світі, надійною опорою для батьків, мудрим порадником для брата та висококваліфікованим фахівцем у своєму колективі. Для багатьох він був справжнім, відданим другом. Його щирість та доброта завжди вирізняли Романа, і знайти таку людину, як він, було справжньою рідкістю. Він користувався безмежною любов’ю та повагою, йому довіряли найпотаємніше, до його думки прислухалися. Тому звістка про загибель цього Героя вразила громаду Доброгостова, наче грім серед ясного неба, спричинивши глибокий, невимовний біль. Досі важко усвідомити, що Романа більше немає серед нас, що його усмішка і тепло більше не осяють цей світ.

Один із найдовших днів у році, спекотний літній день 23 червня, став днем скорботи для всіх. На Перехресті Героїв зустрічали чергову домовину, ще одного полеглого воїна-Героя. Чин панахиди звершили шестеро священників, серед яких був і отець Роман Водяник (ПЦУ) з Доброгостова, що засвідчило єдність громади у жалобі за Романом Дашком.

Роман Миколайович Дашко народився та виріс у мальовничому селі Доброгостів. Після закінчення школи він обрав благородну професію медика, здобувши відповідну освіту. Працював медбратом та масажистом, зокрема в оздоровчих закладах і санаторіях Трускавця, де його професіоналізм та чуйність були високо оцінені. Він був взірцевим батьком, що безмежно любив свою донечку, зразковим сином, що підтримував батька та неньку, а також порадником і помічником для багатьох друзів і знайомих, завжди готовим прийти на допомогу.

Рік тому, а саме 19 травня 2024 року, життя Романа круто змінилося – його мобілізували до лав Збройних Сил України. Свій військовий обов’язок Роман Дашко виконував з неперевершеною мужністю та відданістю. Він служив навідником І мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. Гаряча лінія фронту, нещадні запеклі бої, постійні сутички з підступним ворогом, утримання кожної зайнятої позиції – до останньої краплі крові полеглий воїн спільно з побратимами захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, виявляючи незламний дух та героїзм.

На жаль, сили на війні часто бувають нерівні, а ворог – надзвичайно злий, лютий та підступний. 18 червня 2025 року, під час запеклого бою поблизу селища Перебудова Волноваського району Донецької області, доброгостівчанин Роман Дашко прийняв свій останній земний бій, полігши смертю хоробрих. Його самовіддана жертва стала ще одним болючим нагадуванням про ціну свободи. Нам залишається лише оплакувати цю непоправну втрату, невпинно молитися за його душу та ставити його подвиг у приклад для майбутніх поколінь – як символ незламності та вірності Батьківщині.

Синьо-жовте полотнище Державного Прапора майорить на вітрі на Перехресті Героїв, і в скорботі схиляються голови перед домовиною полеглого Захисника Романа. Люди стають на коліна, віддаючи шану подвигу воїна, і моляться спільно зі священниками, витираючи сльози та стискаючи вуста в безмовному болю, у нестерпній скорботі. Навколо розквітає літо, і не віриться, що воно вже останнє для такого молодого чоловіка. Адже до своїх 35 років, які виповнилися б 1 серпня, Роман не дожив лише місяць. Нестерпно гірко, боляче та важко прощатися з нашими Героями – справжнім цвітом української нації, що віддають своє життя за наше майбутнє.

Складаючи руки в молитві за полеглим воїном-Героєм Романом Дашком, ми згадуємо всіх, хто віддав своє життя за ці довгі 11 років московсько-української війни. Ми молимося за них та просимо в Господа Бога, щоб Він помстився за їхню загибель, розбив ущент ворогів та дарував Україні довгоочікувану і омріяну перемогу над супротивником-супостатом.

З Перехрестя Героїв траурна колона вирушає до рідного села та рідної домівки Романа Дашка, щоб вся родина, весь Доброгостів могли сьогодні і завтра попрощатися з ним, віддати йому останню шану та провести в останню дорогу. Встелена квітами дорога, люди на узбіччях на колінах, невимовний сум та слова підтримки найрідніших – це знаки безмежної поваги та вдячності, але ніхто не поверне батькам сина, а Україні – такого зразкового громадянина та відданого захисника…

Сьогодні о 18:00 за убієнним слугою Божим Романом у домі жалоби буде відслужено парастас. Чин похорону розпочнеться завтра, 24 червня. Початок похоронної процесії від дому жалоби до православної церкви с. Доброгостів – о 14:00.

Вічна пам’ять полеглому Романові Дашку і Царство Небесне…