Схиляємо голови у скорботі…

Сьогодні громада села Слобода зібралася, щоб віддати шану та вшанувати пам’ять загиблих Героїв – Володимира Курченка (1999 р.н.) та Станіслава Руденка (1973 р.н.). Три роки минуло відтоді, як їхні серця перестали битися, але пам’ять про них живе у наших серцях та в історії нашої громади. Ці сини України віддали найцінніше – своє життя – захищаючи рідну землю від ворога. Їхній подвиг назавжди залишиться взірцем мужності, відваги та безмежної любові до Батьківщини.

Володимир Курченко загинув на Донеччині, відстоюючи незалежність України. Його ім’я назавжди вписане в історію героїзму нашої громади. Станіслав Руденко віддав своє життя, захищаючи Київщину від загарбників. Його героїчний вчинок – приклад самопожертви та відданості Україні. Вони стали символами незламності духу українського народу.

Голова громади Олександр Литвиненко висловив щирі співчуття родинам загиблих. Він підкреслив важливість пам’яті про героїв та необхідність збереження їхнього подвигу для майбутніх поколінь. Разом з присутніми він вшанував пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Ця хвилина скорботи та пошани об’єднала всіх присутніх в одному почутті – глибокій вдячності та безмежному сумі за втратою.

Сьогодні ми знову згадуємо про їхній подвиг. Ми пам’ятаємо про тих, хто віддав своє життя за нашу свободу. Ми висловлюємо щиру вдячність їхнім родинам за виховання таких героїв. Пам’ять про Володимира та Станіслава буде жити вічно. Їхній приклад надихатиме нас на нові звершення в ім’я України. Їхня мужність і відвага повинні стати прикладом для наслідування, а їхні імена — символами незламності та героїзму. Нехай світла пам’ять про Героїв живе вічно!

Ми пам’ятаємо. Ми вдячні. Вічна слава Героям! Вічна пам’ять захисникам України! Нехай їхній подвиг буде прикладом для наслідування, а їхні імена – символами незламності та героїзму. Пам’ятаймо про їхній подвиг щодня, передаючи пам’ять про них з покоління в покоління.