Схиляємо голови у скорботі та вдячності, згадуючи нашого земляка — Щербину Юрія Анатолійовича. Солдат Юрій Щербина, майстер групи землерийної техніки відділу інженерної підтримки військової частини 9938, трагічно загинув 20 вересня 2025 року. Його життя обірвалося внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася поблизу населеного пункту Рогань на Харківщині. Ця сумна звістка глибоко вразила громаду, яка втратила відданого захисника та мужнього чоловіка.

Юрій Анатолійович народився 11 травня 1971 року у селі Роздольне. Середню освіту він здобув у Таранівській школі, заклавши фундамент своїх знань та прагнень. Перед тим, як стати до лав Збройних Сил України, Юрій Щербина працював водієм у ТМ “Рома” (Златопільський хлібозавод). Його робота була важливою – він доставляв хліб на передову, забезпечуючи теплом і продуктами тих, хто безпосередньо тримав небо над нашими домівками, хто захищав нашу незалежність.

У травні 2025-го, керуючись глибоким патріотизмом та почуттям обов’язку, Юрій Щербина добровільно вступив до лав захисників України. Він служив у 3-му прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Разом із побратимами він самовіддано боронив нашу землю, кожен день і кожну годину, до останнього подиху. Його мужність та відданість справі захисту Батьківщини заслуговують на найвищу шану.

Герой залишив по собі незабутній слід у серцях рідних та близьких. У нього залишилися дружина, донька і син. Особливо трагічно те, що його син з 2023 року також несе службу, захищаючи Україну в лавах Збройних Сил. Ця родина стала прикладом глибокої відданості своїй країні.

Ми пам’ятаємо. Ми вдячні. Вічна слава Щербині Юрію Анатолійовичу. Добрим словом і тихою молитвою вшануймо його світлу пам’ять. Його жертовність та відвага назавжди залишаться в історії України як приклад справжнього патріотизму.