Операція зі знищення ключових іранських ядерних об’єктів, що отримала кодову назву “Опівнічний молот”, була успішно проведена. Ця складна військова місія включала в себе ретельно сплановану операцію обману для прикриття справжніх намірів сил, які завдавали ударів. Метою операції було нейтралізувати значні елементи іранської ядерної програми, що викликала стурбованість у світової спільноти.

Початок операції відбувся 20 червня, коли з території Сполучених Штатів піднялася в повітря значна ескадра стратегічних бомбардувальників B-2. Для заплутування іранської розвідки, частина цих літаків здійснила демонстративний політ у бік Тихого океану. Водночас, сім бомбардувальників, призначених для безпосереднього нанесення ударів, таємно взяли курс на Близький Схід. Ця багатовекторна координація в різних сферах та на театрах військових дій відображає високий рівень здатності проектувати силу на глобальному рівні зі швидкістю та точністю, обираючи оптимальний час і місце для дій.

Для ефективного удару по Ірану було задіяно різноманітне високоточне озброєння:

• 14 протибункерних бомб, скинутих зі стратегічних бомбардувальників B-2;
• понад 20 крилатих ракет “Томагавк”, випущених з атомного підводного човна ВМС;
• та низка інших високоточних засобів ураження.

Загалом, під час операції було використано 75 одиниць сучасної зброї, а повітряну підтримку удару забезпечували 125 літаків, що свідчить про масштаб та комплексність запланованої атаки. Ключові об’єкти іранської ядерної програми в Ісфахані, Натанзі та Фордо були вражені. Зокрема, об’єкт у Фордо, який вважався надзвичайно захищеним, отримав щонайменше 12 прямих влучень протибункерними авіабомбами. Початкова оцінка підтверджує, що всі високоточні боєприпаси досягли запланованих цілей та мали бажаний ефект, що означає успішне знищення військових можливостей на атакованих об’єктах.

Чим було завдано удару по надміцному заводу у Фордо

Для пробиття захисних споруд іранського заводу зі збагачення урану у Фордо, розташованого глибоко під землею, було використано потужну протибункерну авіабомбу GBU-57A/B MOP (Massive Ordnance Penetrator). Ця бомба, розроблена спеціально для знищення заглиблених та укріплених об’єктів, досі не застосовувалася у реальних бойових діях, що підкреслює унікальність цієї операції. Її характеристики вражають:

• Довжина: 6,2 метра.
• Діаметр: 0,8 метра.
• Вага: від 12 300 до 13 600 кг (приблизно 30 000 фунтів).
• Маса вибухової речовини: 2,42 тонни (суміш вибухівок AFX-757 та PBXN-114).
• Пробивна здатність: до 60 метрів скельної породи або до 19 метрів армованого бетону.
• Носій: стратегічний бомбардувальник B-2 Spirit та перспективний стратегічний бомбардувальник B-21 Raider.

Наслідки удару по Ірану: реакція та перспективи

Цей масштабний удар по Ірану, завданий у ніч на 22 червня, є значною подією на світовій арені. Попри заяви про повне знищення іранської ядерної програми, Тегеран заперечує це і вже готує відповідні кроки. Важливо зазначити, що представники країни, що завдала удару, заявили про разовий характер атаки, підкреслюючи, що вона не передбачає зміни чинного режиму. Проте, після цієї події, Іран не виключає можливості виходу з ядерної угоди, посилаючись на те, що дипломатичні засоби не змогли захистити країну від подібних дій. Також Тегеран розглядає варіант блокування Ормузької протоки – ключового морського шляху для світових поставок нафти. Такий крок може мати драматичні наслідки, значно підвищивши світові ціни на нафту і спровокувавши глобальну економічну нестабільність. Розвиток подій навколо іранської ядерної програми та відповіді на цей удар залишаються в центрі уваги міжнародної спільноти.