Сполучені Штати розпочинають поступове згортання програм безпекової співпраці з країнами Східної Європи, що межують з Росією. Очікується, що фінансування може скоротитися на сотні мільйонів доларів. Ця новина викликає занепокоєння щодо майбутньої оборони регіону та загальної безпекової архітектури Європи. Зменшення американської військової допомоги ставить під сумнів стабільність східного флангу НАТО та може спонукати європейські країни до посилення власної обороноздатності.

За даними видання Financial Times, посилаючись на обізнані джерела, це рішення відображає ширшу стратегію перегляду зовнішньої допомоги. У період з 2018 по 2022 рік, на програми військової допомоги в Європі було виділено значну суму – $1,6 мільярда, що складало близько 29% загальних витрат США на закордонну оборонну допомогу. Основними отримувачами цієї допомоги були Естонія, Латвія та Литва – країни, які вважаються ключовими щодо протидії потенційному конфлікту з Росією. Ця військова допомога мала на меті зміцнити обороноздатність цих держав та їхню готовність до спільних дій у рамках Альянсу. Згортання цих програм може створити нові виклики для безпеки.

Представники Пентагону вже повідомили європейських дипломатів, що Вашингтон припиняє фінансування проєктів з навчання та оснащення армій у регіоні. Кошти, затверджені раніше, залишатимуться доступними до вересня 2026 року, але нових надходжень не передбачається. Це рішення, як зазначають у Білому домі, було узгоджено з європейськими країнами і покликане стимулювати Європу до більшої відповідальності за власну оборону. Однак, джерела FT вказують, що уряди деяких держав були здивовані цим кроком і вимагають додаткових роз’яснень від Вашингтона. Цей крок, ймовірно, пов’язаний із загальною стратегією адміністрації, спрямованою на переоцінку та перерозподіл іноземної допомоги, зокрема, з метою переорієнтації ресурсів на Індо-Тихоокеанський регіон для протидії Китаю.

Перегляд військових програм також пояснюється наміром США перерозподілити ресурси в Індо-Тихоокеанський регіон, щоб посилити стримування Китаю та зменшити ризики конфлікту навколо Тайваню. Ця геополітична переорієнтація може мати далекосяжні наслідки для глобальної безпеки. У контексті зростаючої напруженості між Китаєм та Тайванем, а також потенційного тиску на Європу, Сполучені Штати прагнуть оптимізувати свої оборонні витрати. Це рішення підкреслює складність сучасних міжнародних відносин та необхідність гнучкого реагування на нові виклики. Зміни у військовій допомозі є частиною ширшої картини глобальної безпеки, де співпраця та розподіл відповідальності відіграють ключову роль. Ймовірно, це стимулюватиме країни Європи до розвитку власних оборонних спроможностей та зміцнення європейської безпеки.