Сумна звістка сколихнула село Гаї-Шевченківські: тут навіки зупинився час. Сотні людей зібралися біля прапора, щоб вшанувати пам’ять Захисника України Лучнікова Леоніда Юрійовича. Серед присутніх були рідні, односельці, друзі та бойові побратими, які прийшли попрощатися зі своїм Героєм.

Навіть лагідне сонце цього вечора здавалося сумним, ніби схиляючись разом з усіма у скорботі. Шлях, яким рухалася скорботна хода, був встелений квітами, а повітря наповнювалося сльозами та невимовним болем. У глибокій тиші лунали лише дзвони сердець та приглушені схлипування людей, які не могли стримати емоцій.

Так громада віддала шану своєму синові, який поклав життя за свободу та незалежність України. Так батько, Лучніков Леонід Юрійович, повернувся до своїх донечок — у тиші й вічності, назавжди залишаючись у їхніх серцях. Його жертовність назавжди вписана в історію нашої країни.

Лучніков Леонід Юрійович, Герой, чий подвиг навіки залишиться в пам’яті. Його мужність та самовідданість є прикладом для наступних поколінь. Кожен, хто знав Леоніда, пам’ятає його як відважного воїна та люблячого батька. Він віддав найцінніше – власне життя – за мирне небо над нашими головами. Це величезна втрата для всієї громади та для України.

Вічна пам’ять Тобі, Леоніде…