Сьогодні Великобагачанщина прощається зі своїм Героєм-захисником Віталієм Григоровичем Квєткіним. З невимовним сумом та щирими сльозами, встеляючи останню життєву дорогу Героя осінніми квітами, жителі Великої Багачки востаннє провели Віталія Григоровича вулицями рідного селища. Його життя, обірване війною, стало прикладом мужності та жертовності.

Віталій Квєткін народився 23 липня 1982 року в селищі Велика Багачка. Шкільні роки промайнули у Великобагачанській середній школі, яку він успішно закінчив у 1999 році. Далі був вступ до Хорольського агропромислового коледжу. Однак, покликання до захисту Батьківщини перервало навчання – Віталій вступив до лав Збройних Сил України для проходження строкової військової служби. Після служби, у 2004 році, він повернувся до навчання та здобув спеціальність техніка-механіка, що відкрило йому двері до професійного зростання.

Життєвий шлях Віталія Григоровича був багатогранним. Він працював у різних сферах, зокрема здобув досвід будівельника у товаристві «Київміськбуд». Останнім місцем його роботи стала посада керівника Великобагачанського відділення ТОВ «Агромолтранс», де він проявив себе як відповідальний лідер.

У особистому житті Віталій Григорович був люблячим чоловіком та батьком. Він був одружений з Ольгою Михайлівною, разом вони виховували двох чудових доньок: Софію, яка здобуває вищу освіту в Національному лінгвістичному університеті, та Аріну, ученицю 7 класу Великобагачанського опорного ліцею. Родина була для нього найвищою цінністю.

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Віталій Григорович без вагань став на захист своєї землі. Він служив у лавах 116 бригади територіальної оборони, де проявив неабияку мужність та відвагу. Брав участь у бойових діях на Донеччині, Курщині та Сумщині, захищаючи мирне небо та спокій українців. Його внесок у захист України був відзначений високими нагородами: відзнакою Міністра оборони «Залізний хрест» та нагрудним знаком «За вірність народу України» І ступеня.

На жаль, 16 вересня 2025 року, під час виконання надважливого бойового завдання на Сумщині, життя Героя Віталія Григоровича Квєткіна трагічно обірвалося. Його загибель – це невимовна втрата для всієї громади.

Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати. Проте світлі спогади про Героя, його відвагу та самовідданість, завжди будуть сильнішими за смерть. Ми глибоко поділяємо горе матері Валентини Михайлівни, дружини Ольги Михайлівни, доньок Софії та Аріни, сестри Віталіни, всіх рідних, бойових побратимів та друзів. Висловлюємо найщиріші співчуття, сумуємо разом з вами та підтримуємо вас у цю годину невимовної скорботи. Нехай добрий, світлий спомин про нашого Захисника України, Віталія Григоровича Квєткіна, назавжди залишиться у пам’яті земляків. Вічна пам’ять Герою…