Сьогодні, минає два роки з того трагічного дня, коли загинув наш земляк, відважний захисник України, Олександр Петрович Присмицький. Його подвиг назавжди вписаний в історію нашої країни як символ незламності та самопожертви заради світлого майбутнього.

Олександр Петрович народився 11 серпня 1979 року. Його життєвий шлях, що розпочався у мальовничому селі Стадниця, де він закінчив школу, був прикладом скромності та працьовитості. Після завершення шкільної освіти, прагнучи здобути практичні навички, Олександр навчався у Сквирській автошколі, що свідчить про його відповідальний підхід до життя. Згодом, як і тисячі українських чоловіків, він був призваний на строкову військову службу, де отримав перші знання військової справи. Повернувшись до цивільного життя, працював різноробочим у СФГ “Світанок”, де його цінували за сумлінність та відданість справі.

Однак, коли настав час вирішальних випробувань для України, Олександр Петрович не залишився осторонь. 17 квітня 2023 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України, аби стати на захист територіальної цілісності та суверенітету рідної землі. Він вирушив на схід, до найгарячіших точок, де відважно стояв на варті нашого спокою. Його відданість військовому обов’язку, мужність та рішучість стали прикладом для побратимів.

30 червня 2023 року, під час виконання надзвичайно важливого бойового завдання у місті Кремінна, що на Луганщині, життя Олександра Петровича трагічно обірвалося. Він віддав найцінніше — своє життя — за свободу та незалежність України, за мирне небо над нашими головами, за право нашої нації на існування. Його загибель — це непоправна втрата для родини, громади та всієї України.

Пам’ять про таких героїв України, як Олександр Присмицький, має бути вічною. Ми повинні пам’ятати про ціну, яку платить наша країна за свою свободу, і про подвиги тих, хто щодня, щогодини захищає її від ворога. Кожен загиблий захисник — це частина нашої національної історії, символ незламності духу та віри у перемогу.

Від імені всієї громади та від щирого серця висловлюємо найглибші та найщиріші співчуття родині, близьким, друзям та побратимам загиблого воїна. Його жертовність ніколи не буде забута. Нехай світла пам’ять про Олександра Присмицького завжди живе у наших серцях. Вічна слава та шана Герою України, який поклав своє життя за Батьківщину. Царство небесне та вічний спокій його душі, який відтепер оберігає нас з небес.