Сьогодні минає два роки з дня загибелі Олександра Малюти, жителя села Удич, який віддав життя за Україну.

Сашко народився 14 вересня 1990 року в селі Удич, де провів дитинство та закінчив місцеву школу. Після школи його шлях лежав до педагогічного університету. Він пробував себе в різних економічних сферах, шукаючи свій шлях. Олександр був молодим, щирим, позитивним, перспективним, врівноваженим – таким, як більшість з нас, з мріями та планами на майбутнє. Але війна, розв’язана російськими загарбниками, трагічно змінила його долю.

22 серпня 2022 року Олександр прийняв важливе рішення – став до лав Збройних Сил України. Служив старшим навідником у 2 протитанковому відділенні взводу вогневої підтримки 1 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону.

2 березня 2023 року обірвалося життя молодого воїна. Олександр загинув внаслідок мінометного обстрілу в районі населеного пункту Бахмут Донецької області, захищаючи рідну землю.

Назавжди 32… Він пішов з життя надто рано, не встигнувши відчути повноту кохання, не встигнувши створити сім’ю, про яку, можливо, мріяв. Але він став Воїном, Героєм, який до останнього подиху був відданий військовій присязі на вірність Українському народові, стояв на захисті Батьківщини.

Світла пам’ять про Олександра назавжди залишиться у серцях його рідних, близьких друзів, побратимів, усіх, хто знав його, любив та шанував.

Вся громада з глибоким сумом та молитвою низько схиляє голови, вшановуючи пам’ять Малюти Олександра Олександровича. Його подвиг – це приклад мужності та самопожертви, який завжди буде жити в наших серцях.

Пам’ятаймо, якою страшною ціною дається нам кожен новий ранок. Не забуваймо про тих, хто віддав своє життя за наше майбутнє.

Слава Україні! Слава її Героям!