Волочиська громада сьогодні з глибоким сумом попрощалася зі своїм земляком, старшим матросом Булигою Олександром Васильовичем. Він героїчно загинув 10 травня 2025 року, виконуючи бойове завдання. Герої не вмирають.

Олександр народився 7 червня 1985 року в селі Копачівка. З самого дитинства він вирізнявся енергійністю, витривалістю та великою наполегливістю. Він завжди мав чітку життєву позицію, впевнено йшов до поставлених цілей. Олександр був душею будь-якої компанії, вірним другом, люблячим батьком і турботливим сином. Герої не вмирають.

До початку повномасштабного вторгнення Олександр працював у ТОВ «Агробізнес». 21 листопада 2024 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України, щоб стати на захист нашої держави. Він вірно та самовіддано служив, до останнього свого подиху. Герої не вмирають.

Смерть Олександра – це непоправна втрата для всієї родини, його численних друзів, побратимів та всієї нашої громади. Без батька залишилися син Назар і донька Олександра, без люблячого чоловіка – дружина, без єдиного сина – мати. Герої не вмирають.

Олександр назавжди залишиться в нашій пам’яті як відважний воїн, який ніколи не втрачав сили духу, завжди підтримував тих, хто поруч, і завжди казав: «Я сильний!». Герої не вмирають.

Ім’я Булиги Олександра Васильовича навіки вписане в героїчну історію не тільки нашої громади, але й всієї України. Герої не вмирають.

Вічна пам’ять і слава Захиснику України!

Герої не вмирають — вони живуть у наших серцях.