Життя Володимира Валерійовича Іщака, народженого 10 березня 1981 року в мальовничому селі Копачівка, було сповнене праці, любові та жертовності. Перші шкільні роки пройшли в рідному селі, але згодом родина переїхала до Волочиська, де Володимир продовжив навчання у Волочиській загальноосвітній школі №1. Його шлях до професійної майстерності почався у Волочиському професійно-технічному училищі, де він здобув спеціальність електромонтера. Прагнення до знань не полишало його, тому згодом він опанував ще й професії штукатура, облицювальника та будівельного маляра, що свідчило про його працьовитість та бажання завжди бути корисним.

У 2003 році Володимир створив міцну та щасливу родину з коханою дружиною Ольгою. Їхній дім був наповнений взаємною любов’ю та злагодою, а поява трьох чудових доньок – Вікторії, Каріни та Ангеліни – зробила їхнє життя ще яскравішим та теплішим. Володимир завжди сумлінно працював, забезпечуючи свою сім’ю. Він вносив свій внесок у розвиток рідного краю, працюючи на Волочиському заводі «Мотор Січ», ЗАТ «Волочиськ Метиз» та в приватному підприємстві «Транс-Авто-Д», дбаючи про добробут своїх близьких.

Однак, 12 червня 2023 року доля завдала непоправного удару – Володимира мобілізували до лав Збройних Сил України. Його бойовий шлях проліг через складні Запорізький та Донецький напрямки. 5 вересня 2023 року, під час виконання небезпечного бойового завдання на Донеччині, життя Героя обірвалося. Рідні місяцями, рівно рік і 10 місяців, з надією чекали на звістку, вірячи в диво, але жорстока війна забрала його назавжди.

Володимир Іщак назавжди залишиться в пам’яті як люблячий син для своїх батьків, Валерія Дмитровича та Валентини Іванівни, найкращий брат для Майї та Віталія, відданий чоловік для дружини Олі, турботливий батько для трьох доньок. Він був ідеальним дядьком і справжнім другом. На жаль, він так і не встиг стати дідусем для маленького онука Тимофійчика, якому виповнився лише 1 рік і місяць. 🕯 Нехай світла пам’ять про Володимира Іщака, Сина України, назавжди житиме у серцях його рідних, друзів, бойових побратимів та всіх, хто його знав і шанував. Він до останнього подиху залишався вірним присязі та рідній землі. Його сміливість, рішучість та готовність боротися за правду й свободу є прикладом для всіх нас. 🙏 Щиро дякуємо родині за такого Героя. Вічна шана, низький уклін і Царство Небесне Володимиру Іщаку. Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті та серцях.

« повернутися