Сьогодні минає восьма річниця з дня, коли наш земляк, воїн АТО Ігор Халазій, віддав своє життя за Україну. Важливо пам’ятати героїв, які поклали життя заради нашої свободи. Ігор Халазій назавжди залишиться в нашій пам’яті як символ мужності та патріотизму. Вічна пам’ять герою!

Ігор Халазій народився 11 травня 1978 року у мальовничій Полтаві. Саме тут, у Полтаві, він закінчив загальноосвітню школу в 1995 році. Здобув професію каменяра у місцевому профтехучилищі. До війни, Ігор Халазій, будівельник з Полтавщини, протягом 15 років жив разом зі своєю родиною у затишному селі Кашперівка.

9 липня 2015 року Ігор Халазій добровільно вступив до лав Збройних Сил України, ставши на захист Батьківщини в зоні АТО. Служив у складі третього батальйону Ропшинської 92-ї бригади у званні старшого солдата, виконуючи обов’язки стрільця – помічника гранатометника. Його побратими знали його за позивним «Манюня». Після демобілізації 20 жовтня 2016 року, Ігор не зміг залишатись осторонь.

30 травня 2017 року, у віці 39 років, Ігор Михайлович Халазій знову підписав контракт на військову службу, прагнучи боронити рідну землю. Та вже 2-го червня, через два дні, Ігор Халазій загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Новомихайлівка, що на Мар`їнщині Донецької області. Його героїзм та самовідданість назавжди закарбовані в історії України.

Указом Президента України Ігоря Халазія було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) за «особисту мужність, самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку». Вічна слава герою!

Вічна пам’ять загиблому Захиснику!