Сьогодні громада Решетилівщини в глибокій скорботі прощалася зі своїм мужнім Захисником України, старшим солдатом Віталієм АНАТОЛІЙОВИЧЕМ ХУДОЛІЄМ. Його земний шлях обірвався 5 лютого на Донеччині, де він героїчно загинув внаслідок артилерійського обстрілу, захищаючи нашу землю та мирне небо.

Віталій Худолій народився 9 листопада 1977 року в місті Решетилівка. Він здобув якісну освіту, закінчивши у 1995 році Решетилівську загальноосвітню школу імені І. Л. Олійника. Далі його шлях проліг до Полтавського сільськогосподарського інституту, який він успішно завершив у 2000 році, здобувши спеціальність інженера-механіка. Ще зі студентських років Віталій демонстрував свою активність та лідерські якості, адже був капітаном команди з волейболу.

Його професійна кар’єра розпочалася в СП «Нібулон», де він працював інженером у Миколаївській області. Згодом повернувся до рідної Решетилівки, працюючи в СТОВ ім. Горького на посаді інженера з ремонту. У 2003 році Віталій Худолій разом із сім’єю переїхав до міста Кобеляки. Там він продовжив свою трудову діяльність, працюючи спочатку в Професійному технічному училищі, а потім — в «Укртелекомі» на відповідальній посаді інженера з охорони праці.

Життя Віталія Худолія набуло нового, патріотичного виміру 25 лютого 2022 року. У перші ж дні повномасштабного вторгнення, усвідомлюючи важливість захисту Батьківщини, він добровільно звернувся до Решетилівського РТЦК та СП, щоб стати до лав Збройних Сил України. Служив він у 44-й ОМБр, де обіймав посаду водія автомобільного відділення у взводі підвозу боєприпасів. За свою відданість та мужність у серпні 2023 року він отримав посвідчення учасника бойових дій.

Останній шлях полеглого Героя проходив крізь живий коридор шани, створений тисячами жителів Решетилівської громади. Рідні, близькі та побратими проводжали свого Героя в останню земну дорогу. Чин відспівування звершили у Свято-Успенському Храмі міста Решетилівка, а поховали Віталія Анатолійовича на Новоселівському кладовищі. Військовий салют та Державний Гімн України стали останніми почестями для нашого Захисника. Державний та бойовий прапор було передано старшій доньці Валерії, як символ його незламності та жертовності.

Віталій Худолій запам’ятається всім як людина компанійська, відповідальна, мужня, гідна, відважна, людяна, добра та щира. Його світла пам’ять назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав.

З глибокою повагою та скорботою схиляємо голови перед безсмертним подвигом нашого Героя. Від імені всієї громади висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Віталія Анатолійовича. Вічна пам’ять і слава українському Воїну, який до останнього подиху захищав рідну Україну і кожного з нас!