Сьогодні, в роковини смерті нашого видатного поета-земляка Олександра Богачука, ми вшанували його пам’ять покладанням квітів до пам’ятника. Також ми відвідали музей-світлицю, що знаходиться в його рідній школі. Це місце бережно зберігає дух та творчість Олександра Богачука, дозволяючи кожному доторкнутися до його поетичного світу.

Олександр Богачук залишив після себе неймовірно багату літературну спадщину. На слова його творів було створено десятки мелодій відомими композиторами, і ці пісні ми пам’ятаємо та співаємо й донині. Його поезія пронизана любов’ю до рідного краю, до української землі, до козацьких традицій. Саме тому так важливо берегти його заповіти, зберігати пам’ять про цього славного земляка. Це наш святий обов’язок перед ним, перед його талантом і перед майбутніми поколіннями.

«Єднає нас, браття, козацьке завзяття,
Любов’ю окрилює груди.
Козацькому роду нема переводу,
Нема і ніколи не буде.»

Ці слова Олександра Богачука як ніколи актуальні сьогодні. Вони закликають нас до єдності, до згуртованості у цей нелегкий для усіх нас час. Пам’ятаймо про тих, хто віддав своє життя за мирне небо над нашою рідною землею, у нашому Соколі. Їхній подвиг ніколи не буде забутий. Пам’ять про Олександра Богачука та наших героїв надихає нас на боротьбу за краще майбутнє України. Нехай його слово живе у наших серцях, додає нам сили та віри у перемогу.

Збереження пам’яті про видатних українців, таких як Олександр Богачук, є надзвичайно важливим для формування національної ідентичності та патріотизму. Його творчість – це невичерпне джерело натхнення для багатьох поколінь українців. Тому, вшановуючи його пам’ять, ми зміцнюємо свій дух та віру у власні сили.