Сьогодні в КЗ «Публічна бібліотека» Гришковецької селищної ради відбулася літературно-музична імпреза «Я маю значення у цьому світі», присвячена презентації проникливої збірки поезій Наталії Сінєльнікової «Близькі душею завжди поруч». Ця книга, що стала першою у творчому доробку поетеси, є втіленням її найглибших почуттів та переживань. Значна частина віршів присвячена коханому чоловікові Наталії, який з перших днів повномасштабного вторгнення героїчно захищає та оберігає найдорожчих. Вона, у свою чергу, є його надійним оберегом. У кожній поетичній рядці відчувається щирість та глибина емоцій, які пережила авторка.

Саме розділяюча відстань підказала назву збірки. Адже, незважаючи на фізичну розлуку, близькі душею завжди залишаються поруч, відчуваючи один одного на відстані. Війна постає у збірці як окрема, дієва особа, що вносить свої трагічні корективи в життя. Вона залишає рани на серцях, пише імена героїв на граніті пам’яті, полином гіркоти заповнює душі. Війна стелить беззоряно-темний килим страждань, але водночас відкриває нам очі на справжню сутність людей. Вона проявляє тих, хто готовий підставити плече допомоги, винести з поля бою поранених, запалити вогник надії в окопній свічці, відвідати в госпіталі та просто чекати вдома, даруючи підтримку.

Поезія – це теж важливий опір злу, що дає силу протистояти труднощам. Як важливо, що ми навчилися тримати удари долі, зберігати світ навколо нас за допомогою ніжності, любові, сили, терпіння та мудрості. Ми тримаємося за тонку гілочку надії, адже наші українські жінки – незламні та непереможні. Вони вміють готувати смачний борщ та коктейлі Молотова, збивати креми та ворожі дрони, пекти пироги для наших захисників та захищати своїх дітей і всю країну від ворога. Саме завдяки цим неймовірним жінкам світ ще тримається.

Як влучно зауважив хтось мудрий: поезію неможливо повністю проаналізувати, її потрібно відчути серцем. Так само як і пісню – якщо вона лягає на душу, ми співаємо її. Поезія Наталії Сінєльнікової саме така – вона знаходить шлях до серця кожного, хто її читає. Ми неодмінно переживемо все, що випало на нашу долю, найголовніше – залишатися разом, цінувати кожну мить, даровану життям, берегти один одного. І обов’язково настане наша весна!