Сьогодні у Станишівській громаді панує атмосфера справжньої радості та глибокого щастя. До рідного села Станишівка нарешті повернувся наш незламний Герой, прикордонник Олександр Паламарчук, який провів у російському полоні понад три довгі та важкі роки. Це повернення з полону стало однією з найочікуваніших подій для всієї громади, що з трепетом стежила за долею свого земляка.Олександр, уродженець села Станишівка, змалку демонстрував свою відданість та цілеспрямованість. Він здобував освіту у Новогуйвинській ЗОШ І-ІІІ ступенів, а потім продовжив навчання у будівельному технікумі міста Житомир. Його життєвий шлях, сповнений патріотизму, привів його до підписання контракту з Житомирським прикордонним загоном у 2018 році. Важливо зазначити, що Олександр проходив навчання за стандартами НАТО, що включало систематичні та інтенсивні тренування, а також військові навчання. Це забезпечувало високий рівень його готовності, взаємосумісності та ефективності як воїна Збройних Сил України, а також сприяло підтримці безпеки та стабільності в регіоні.У тому ж 2018 році Олександра направили до Маріуполя, де він розпочав службу в Державній прикордонній службі. З самого початку своєї служби він брав участь у бойових діях, ставши учасником боїв ще з 2018 року. Коли 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення, Олександр перебував у Маріуполі. Він став одним з оборонців легендарної Азовсталі – металургійного комбінату, що перетворився на символ незламності під час запеклих боїв за Маріуполь. Ці бої тривали з 18 березня до 20 травня 2022 року, і Олександр був у самому їхньому епіцентрі.Захисники Маріуполя – бійці полку “Азов”, морської піхоти, Національної гвардії, прикордонної служби та поліції – тримали оборону на території комбінату в умовах повної облоги, незважаючи на величезну перевагу сил противника. 20 травня 2022 року, після наказу вищого військового керівництва, захисники Азовсталі залишили комбінат. Саме тоді, 19 травня 2022 року, Олександр потрапив у ворожий полон, де перебував до 20 червня 2025 року. За цей час він пройшов справжнє пекло в Оленівській, Довжанській та інших тюрмах, переживши нелюдські випробування, що не піддаються опису. Проте, його дух не було зламано, і він витримав усі тортури та знущання.Нещодавно, завдяки черговому успішному обміну військовополоненими, Олександр нарешті був звільнений і зміг ступити на рідну українську землю. Це повернення з полону є не просто подією, а справжнім тріумфом світла над темрявою, символом нашої непохитної віри у Перемогу та важливим кроком до повного звільнення всіх наших захисників. Сльози радості та слова подяки зустрічали Олександра, який з честю витримав усі випробування.Олександре! Ваша безмежна мужність, незламна стійкість та глибока віра є безцінним прикладом для всієї нашої громади, для всього українського народу та для майбутніх поколінь. Ми безмежно пишаємося вами, вашим героїзмом та вашою відданістю Батьківщині. Від щирого серця бажаємо вам якнайшвидшого повного відновлення фізичних та психологічних сил, миру та спокою на рідній землі, у колі родини та друзів. Нехай Ваше повернення стане ще одним вагомим кроком до нашої спільної, довгоочікуваної Перемоги над агресором.Слава Україні! Героям Слава!