Глобинська громада з глибоким сумом прощається зі своїм Героєм, Максимом Миколайовичем КОВТУНОМ. Нестерпний біль та гіркий смуток стискають серця, адже ця жорстока війна забрала ще одне молоде життя. Наш відважний земляк загинув 11 серпня 2025 року, до останнього подиху виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Надія на Луганщині. Його жертовність стала ще одним болючим нагадуванням про ціну миру.

Максим Ковтун народився і виріс у Глобиному. Він здобував освіту в школах №4 та №5, де вже тоді проявляв інтерес до спорту, особливо до паркуру та футболу. Після закінчення Кременчуцького професійно-технічного училища №1 за спеціальністю автослісаря, доля завела його до Польщі на заробітки. Проте, попри можливість залишатися в безпеці за кордоном, поклик Батьківщини виявився сильнішим. Коли Україна потребувала захисту, Максим не вагаючись повернувся, щоб стати на захист рідної землі.

8 червня 2025 року Максим Миколайович Ковтун свідомо і добровільно вступив на військову службу. Він служив розвідником-оператором в одній з військових частин, де його відвага та професіоналізм стали прикладом для побратимів. Його згадують як сміливого, мужнього та безстрашного воїна, який ніколи не відступав перед небезпекою.

На момент загибелі Максиму було лише 26 років. Перед ним лежало ціле життя, сповнене мрій, планів та надій. На жаль, цій молодій людині не судилося побачити, як здійсняться її найзаповітніші бажання. Коротка, але надзвичайно змістовна біографія Максима Ковтуна – це яскравий приклад справжньої мужності, патріотизму та безмежної любові до рідної України. Він віддав найцінніше – власне життя – за майбутнє своєї країни.

Від імені всієї Глобинської громади висловлюємо найщиріші та найглибші співчуття рідним, близьким, друзям та бойовим побратимам Максима. Його втрата – це непоправна рана для нашої громади, для Полтавщини та для всієї України. Ми пам’ятатимемо його подвиг. Вічна пам’ять і безсмертна слава Герою!