Цей липневий день став чорною сторінкою в історії громади.Сльози, тиша, люди ставали на коліна…Рідне місто зустрічало Андрія в жалобі —повз знайомі вулиці, повз школу, де колись лунав дитячий сміх, сьогодні — лише біль і мовчазна вдячність.

Йому було лише 26…Він виріс тут, серед нас. Мріяв, будував плани, а потім — війна. Вона перевернула все і покликала на захист Батьківщини.

03 липня, на Дніпропетровщині, Андрій віддав життя за Україну.

Сьогодні ми провели Героя, який більше не зробить кроку по рідній землі. Але залишиться в наших серцях — живим, усміхненим, світлим…

Таким, яким його пам’ятатимуть рідні, друзі, уся Городнянщина.

Ми схиляємо голови у глибокій шані. Дякуємо за відвагу, за мужність, за можливість жити.

Вічна памʼять тобі, Андрію.Вічна слава Герою