Сьогодні Гощанська громада в глибокій скорботі провела в останню путь військовослужбовця Олександра Миколайовича Чучмана, відданого захисника України. Олександр Миколайович, 1966 року народження, назавжди залишиться в пам’яті як герой. Його втрата – це великий біль для всієї громади.

Народився Олександр Миколайович 18 березня 1966 року в мальовничому селищі Гоща, в родині, де панувала любов і злагода. Наталія та Микола Чучмани виховали Олександра разом із сестрою Людмилою в атмосфері взаєморозуміння та підтримки. Родинні цінності були для нього завжди важливими.

Навчання в Гощанській школі стало важливим етапом у житті Олександра. З юних років він проявляв неабиякий інтерес до автомобілів, що згодом визначило його професійний шлях. Він здобув фах водія в автодорожньому технікумі міста Рівне, де отримав необхідні знання та навички. Після навчання Олександр пройшов строкову службу в армії, де проявив себе як відповідальний та дисциплінований воїн.

Повернувшись до рідного дому, Олександр одружився зі своєю коханою дівчиною Оксаною. Разом вони створили міцну та щасливу сім’ю, виховавши чудову доньку Олександру. Сімейні цінності були для Олександра пріоритетом, він завжди знаходив час для своїх рідних та близьких.

Олександр Чучман був працьовитою та відповідальною людиною. Він вів домашнє господарство, працював водієм у військовій частині в Рівному, а згодом – у «Автодорі» та в управлінні газового господарства. На кожному місці роботи він проявляв себе як професіонал, сумлінно виконуючи свої обов’язки. Його поважали колеги та цінували керівники.

З початком повномасштабного вторгнення росії у березні 2022 року Олександр, не вагаючись жодної хвилини, став на захист рідної землі. Він проходив службу у складі 122-го окремого аеромобільного батальйону Десантно-штурмових військ Збройних Сил України на посаді молодшого сержанта. З честю та гідністю він виконував свій обов’язок перед Батьківщиною.

Навіть попри обмеження за станом здоров’я, рік тому Олександр не залишив військову службу, а продовжив виконувати обов’язок перед державою у складі місцевої роти охорони – водієм-електриком. Він залишався вірним своїм переконанням та готовим захищати Україну до останнього подиху.

Серце Олександра Чучмана зупинилося 10 травня 2025 року, перебуваючи в лікарні внаслідок важкої хвороби. Його смерть – це непоправна втрата для родини, друзів та всієї громади.

Люблячий батько та чоловік, справжній патріот, справедливий, добрий і чуйний товариш – саме таким його назавжди запам’ятають рідні та близькі. Його внесок у захист України ніколи не буде забутий.

Провести Героя в його останню земну дорогу прийшла велика кількість людей, багато з яких знали Олександра особисто. Прощання було сповнене сліз та болю. Люди ставали на коліна, віддаючи шану герою.

Поховали військовослужбовця на місцевому кладовищі Гощі. Вічна пам’ять Олександру Чучману.

Вічна слава та світла памʼять Герою! Спочивай з Богом, Воїне!