Сьогодні Вільшанська громада попрощалася з Героєм, солдатом Петровим Дмитром Васильовичем, який віддав своє життя за волю України. Пам’ять про Дмитра назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав та любив.

Петров Дмитро Васильович народився 1 липня 1983 року в мальовничому селі Березова Балка. Він зростав у багатодітній родині, де його оточували любов та турбота. На жаль, коли Дмитру було лише пів року, помер його батько. Матері, на плечі якої лягла відповідальність за п’ятьох дітей, допомагали старші сестри – Тетяна, Наташа та Олена. Дитинство та юність Дмитра Петрова пройшли в рідному селі, де він закінчив Березовобалківську середню школу.

«Діма був моїм сусідом, моїм учнем, – згадує староста Березовобалківського старостинського округу Ігор Іванов, який колись був його вчителем. – Я завжди пам’ятатиму його веселим, кмітливим, працьовитим хлопчиком. Ми часто згадували кумедні історії зі шкільного життя та сусідського спілкування. Дмитро Петров завжди був душею компанії, мав багато друзів, чудове почуття гумору. Він був добросовісним батьком і люблячим чоловіком».

Після закінчення школи Дмитро Петров проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України. Після демобілізації повернувся до рідного села Березова Балка та працював в ТОВ АПК «Розкішна». У травні 2004 року він зустрів свою майбутню дружину, Смірнову Людмилу Сергіївну. У 2006 році вони одружилися, і того ж року в них народився син Сергій, а в 2008 році – син Вадим. Згодом сім’я переїхала в село Куца Балка, де батьки придбали їм будинок. Тут Дмитро Петров працював у місцевому господарстві.

З початком повномасштабної війни Дмитро Петров спочатку служив у Вільшанській теробороні, а потім у найгарячіших точках – Чернігів, Бахмут, Херсон. Після повернення в село Куца Балка він продовжив працювати в місцевому господарстві.

31 липня 2024 року Дмитро Петров був призваний на військову службу по мобілізації Голованівським РТЦК та СП. Він був розподілений до військової частини А4722, де обіймав посаду старшого стрільця – оператора механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону.

Він проходив навчання у Великій Британії. Після повернення з навчань 21 жовтня 2024 року Дмитро Петров вийшов на виконання бойового завдання, і зв’язок з ним обірвався. Дружина забила на сполох, почала звертатися із запитами в ТЦК. Через тиждень прийшло сповіщення, що Дмитро зник безвісти. Рідні до останнього сподівалися, що він живий, але, на жаль, їхні надії не справдилися.

28 травня 2025 року надійшло підтвердження, що солдат Петров Дмитро Васильович загинув під час виконання бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини, відданий Військовій присязі на вірність служінню українському народові.

Від імені жителів Вільшанської селищної територіальної громади висловлюємо щирі співчуття та скорботу рідним та близьким. Низький уклін та вічна пам’ять Герою Петрову Дмитру Васильовичу!