Сьогодні наша громада провела в останню земну дорогу свого Героя — Миколу Лазарєва.

Протягом тривалого часу Микола вважався зниклим безвісти. Його родина жила надією, чекала звістки, вірила у диво. На жаль, нещодавній телефонний дзвінок про збіг ДНК перекреслив усі сподівання… Стало відомо, що мужній захисник загинув 29 квітня 2025 року, віддавши своє життя за свободу та незалежність України.

Серце стискається від невимовного болю й жалю. В боротьбі за майбутнє нашої держави гинуть ті, кому б ще жити, працювати, виховувати дітей і радіти онукам. Клята війна безжально перекреслює найцінніше — людські долі.

Громада зустріла свого Героя з квітами та державними прапорами, вшановуючи його подвиг. Заупокійну панахиду у греко-католицькому храмі відслужили отці Володимир та Олег, підтримуючи родину у цей скорботний час.

На Алеї Героїв, де вже встановлено світлини 33-х наших захисників, відбувся мітинг-прощання із воїном, який після десяти місяців невідомості повернувся додому на щиті. Це була важка, але заслужена шана для нашого земляка, Миколи Лазарєва.

Селищний голова Ігор Степанюк у своєму виступі підкреслив, що знав Миколу особисто. Він згадав його як надзвичайно добру, тиху, спокійну та чуйну людину, справжнього патріота.

Представниця родин зниклих безвісти та полонених захисників Ольга Глущак з болем зазначила, що кожна родина живе очікуванням дзвінка з надією почути: «Знайшовся». Але, на жаль, інколи телефонують із зовсім іншою, трагічною звісткою, як у випадку з Миколою Лазарєвим.

Війтовецька селищна рада висловлює найщиріші співчуття родині Лазарєвих — матері Тетяні Михайлівні та сестрі Оксані. Нехай Господь дасть їм сили пережити цю гірку, непоправну втрату. Віримо, що пам’ять про Миколу Лазарєва житиме вічно.
🕯️🙏Світла пам’ять Герою💔.
🕯️🙏Вічна слава і шана Миколі Лазарєву🇺🇦.