Сьогодні громада з глибоким сумом попрощалася із своїм земляком, відважним Захисником та Героєм – Олександром Глухеньким. Його самовідданість та героїзм назавжди залишаться в наших серцях. Ми схиляємо голови перед подвигом українського воїна, який віддав своє життя за мирне небо над Україною. Обов’язок кожного з нас – розділити біль втрати з родиною та близькими Героя, віддати останню шану воїну-земляку, що поліг за нашу свободу.

На сільському цвинтарі зібралися рідні, односельці, друзі, однокласники, колеги, побратими, представники навколишніх сіл, міської влади, а також військовослужбовці, щоб провести в останню путь Олександра. Присутні віддали данину поваги та вшанували пам’ять про загиблого Героя.

Заступник міського голови Володимир Дужий у своїй промові зазначив: “Цей невимовний біль важко пережити, це горе не тільки для родини, але й для всієї громади. Світла пам’ять про наших Героїв житиме вічно. Вони своєю кров’ю пишуть історію нової, вільної та незалежної України”. Ці слова знайшли відгук у серцях присутніх, нагадуючи про важку ціну, яку платить український народ за свою свободу.

Староста села Тетяна Бурячок виступила з промовою, нагадавши про життєвий шлях Олександра Олександровича Глухенького. Олександр народився 22 листопада 1983 року в селі Лозувата. Після закінчення Лозуватської загальноосвітньої школи він здобув професію зварювальника у Вороновицькому ПТУ. З раннього дитинства він був змушений рано подорослішати, рано втративши батьків, та завжди відрізнявся працьовитістю та самостійністю у прийнятті рішень.

Його старший брат з 2015 року стоїть на захисті України у лавах ЗСУ, і саме він став для Олександра прикладом мужності та відданості. Цей факт ще раз підкреслює, що захист Батьківщини – це сімейна справа, що передається з покоління в покоління.

У 2010 році Олександр одружився. Його дружина працювала головним бухгалтером сільської ради, а сам він працював у відділенні Нової пошти. Разом вони виховували сина Дениса. Сім’я завжди була для Олександра найбільшою цінністю.

З початком повномасштабного вторгнення, Олександр неодноразово висловлював бажання стати на захист України. Його завжди приваблювала техніка. Олександр був доброзичливою людиною, завжди готовою допомогти, підтримати близьких та друзів. Його чуйність та добре серце назавжди залишаться в пам’яті тих, хто мав щастя його знати.

У липні 2024 року Олександра мобілізували до лав ЗСУ. Він служив старшим солдатом у Силах спеціальних операцій Збройних Сил України на посаді оператора-вогнеметника штурмового загону. Побратими відзначали його мужність, сміливість та відвагу у виконанні бойових завдань. Він неодноразово брав участь у бойових операціях в районах Сумської, а згодом і Курської областей, демонструючи зразки відданості Військовій присязі.

Загинув Олександр Глухенький 6 березня, отримавши несумісні з життям поранення в бою за свободу та незалежність України, у районі н.п. Гуєво, Суджанського району, Курської області російської федерації. Його смерть – це велика втрата для всієї громади.

У глибокій скорботі залишилися його дружина Оксана, маленький син Денис, якому так не вистачатиме батька, а також брат і сестра та вся родина. Їхній біль – невимовний, і громада розділяє його з ними.

Тетяна Бурячок висловила співчуття родині загиблого. Вона підкреслила: “Ми знаємо, що відтепер наш обов’язок – зробити все, щоб загибель нашого Героя не була марною. Щоб його син зростав у вільній та незалежній Україні, за яку тато віддав найдорожче – життя”. Ці слова стали закликом до пам’яті та підтримки родини загиблого.

Капелан військового формування поділився гарними словами про Олександра, наголошуючи на його мужності та сміливості. Він закликав усіх присутніх пам’ятати про Героя, молитися за його душу та зберігати його пам’ять у серцях. “Він житиме в наших серцях”, – підкреслив капелан.

Вічна слава та світла пам’ять Захиснику України, Олександру Олександровичу Глухенькому!

Відтепер на сільському цвинтарі буде майоріти ще один Державний прапор України, що нагадуватиме про важку ціну, яку ми платимо за свободу. Свободу, за яку боролися наші предки, і за яку сьогодні віддають свої життя найкращі сини та доньки України, справжні патріоти. Пам’ятаймо про це, цінуймо мир та майбутнє!

Слава Україні! Героям слава!