🕯Сьогодні Україна вшановує День пам’яті захисників і захисниць, які загинули в полоні. Це перший офіційний день, присвячений вшануванню пам’яті учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, яких було страчено, закатовано або які загинули в неволі.

Верховна Рада України ухвалила відповідну постанову 22 липня 2025 року. Дата приурочена до трагічних подій ночі проти 29 липня 2022 року. Тоді, на території колишньої колонії в смт Оленівка на тимчасово окупованій Донеччині, стався вибух, внаслідок якого загинули понад 50 українських військовополонених, зокрема герої оборони «Азовсталі». Ще понад 130 осіб зазнали поранень.

Цей день — символ гідності та глибокої скорботи. Він нагадує про тих, хто пройшов через пекло окупації та нелюдські тортури в полоні. Їхній героїзм, незламний дух і відданість Україні назавжди залишаться в серцях українського народу. Ми схиляємо голови перед пам’яттю військових, добровольців і цивільних, які були закатовані, страчені чи загинули в полоні через жорстоку російську агресію.

Зупинімося на мить, щоб помолитися, згадати та висловити вдячність усім, хто віддав своє життя заради нашого майбутнього. Вшануймо кожне серце, яке перестало битися за нашу свободу. Їхня жертва — це не просто статистика, це живі історії мужності та самопожертви.

Пам’ять про загиблих у полоні захисників України є надзвичайно важливою для збереження національної пам’яті та привернення уваги до злочинів агресора. Кожен українець має пам’ятати про ціну, яку заплатили наші герої. Це спонукає нас до подальшої боротьби за справедливість і перемогу. Сьогодні ми не лише вшановуємо загиблих, а й підтримуємо тих, хто вижив і повернувся з полону, хто продовжує боротися за вільну Україну. Їхня стійкість надихає нас.

Історії тих, хто пройшов через полон, свідчать про незламність людського духу. Ці спогади є важливим нагадуванням про реалії війни та жорстокість ворога. Вони також підкреслюють важливість боротьби за кожен сантиметр української землі та за кожного українця. Ми мусимо пам’ятати кожного, хто боровся, хто страждав і хто загинув, захищаючи нашу державу. Їхній подвиг — це частина нашої історії, яку ми зобов’язані зберегти та передати майбутнім поколінням. Наша єдність та пам’ять — це наша сила.