Сьогодні ми вшановуємо День зниклих безвісти – особливу дату, що наповнена надією та непохитною вірою. Цей день присвячений пам’яті та очікуванню повернення додому всіх, хто зник під час трагічних подій війни. Це стосується як наших незламних Захисників і Захисниць, так і цивільних осіб, чиї близькі щодня живуть у нестерпній боротьбі між болем втрати та надією на зустріч.

Ми глибоко віримо, що кожен зниклий безвісти повернеться до своїх рідних. Наша спільна молитва та очікування спрямовані на те, щоб кожна мати, дружина чи дитина отримали найважливішу звістку – звістку про те, що їхній найрідніший чоловік, батько, син чи брат живий і повертається додому. Ця віра є тим джерелом сили, що об’єднує нас усіх.

Нехай наша спільна віра стане потужним рушієм, який допоможе нам вистояти. Україна невтомно бореться за кожного свого Героя, за кожного зниклого безвісти. Ми прагнемо, щоб жоден із них не був забутий, щоб кожен повернувся до мирного життя.

Ми молимося за них, віримо в їхнє повернення та чекаємо на кожну добру новину. Зниклі безвісти – не забуті! Ця фраза має стати нашим спільним гаслом, що нагадує про нашу відданість та надію.