Сьогоднішній день назавжди закарбується в історії нашої громади як день глибокої скорботи та безмежної шани. Ми провели в останню земну дорогу Петра Рябоволика — відважного воїна, справжнього патріота та нашого земляка, який без вагань віддав найцінніше — своє життя — заради суверенності та свободи України. Це прощання з Героєм, який віддав своє життя, стало не просто траурною церемонією, а символом єдності та незламності духу громади.

Дорога, якою везли тіло захисника, була пронизана мовчазним сумом та глибоким болем. Кожен метр шляху, від рідної оселі до місця останнього спочинку, був встелений живими квітами та сльозами. Уся громада — від найменших дітей до найстарших аксакалів — вийшла назустріч, схиливши голови та ставши на коліна, висловлюючи свою глибоку повагу та безмежну вдячність. Люди притискали до грудей синьо-жовті стяги, що символізували незламність українського духу, і мовчки проводжали свого героя, в очах яких стояли щирі, гіркі та безмовні сльози прощання й вдячності. Ця картина глибоко вражала, підтверджуючи, що Петро Рябоволик назавжди залишив слід у серцях кожного. Його подвиг не буде забутий.

Війна, жорстока та нещадна, щодня забирає найкращих синів і дочок нашої Батьківщини. Петро Рябоволик був саме таким — взірцем людяності, доброти та відданості. Він був турботливим сином, вірним чоловіком, люблячим батьком і надійним другом. Але понад усе, він був відважним Героєм України, який усвідомлено обрав шлях захисту своєї Вітчизни, своєї родини та кожного з нас. Його самовідданий вчинок став прикладом жертовності.

Ми схиляємо голови перед величчю його подвигу, перед його безмірною мужністю та незламністю духу. І дякуємо йому — за кожен день нашого мирного життя, за свободу, яку він виборював ціною власного життя. Ця шана до Героїв не згасне ніколи. Пам’ять про нього буде жити в наших серцях вічно.

Вічна пам’ять про Петра Рябоволика — це не просто слова, це обітниця берегти його спадщину та продовжувати боротьбу за вільну Україну. Герої не вмирають. Вони стають частиною нашої історії, нашою силою, нашим натхненням. Петро Рябоволик назавжди вписаний золотими літерами в літопис українського опору, в пам’яті громади, у серцях тих, хто його знав, і в історії вільної, незалежної України. Нехай його душа спочиває з миром. Щирі співчуття рідним та близьким, які переживають цю невимовну втрату. Його ім’я навічно залишиться в пантеоні українських героїв, а його самовіддана праця на благо Батьківщини стане маяком для майбутніх поколінь. Вся наша громада вшановує його внесок у наше спільне майбутнє.

🕯 Вічна слава Герою. Щирі співчуття родині.