Сьогодні Україна вшановує День пам’яті загиблих захисників, які померли в полоні. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто не повернувся до рідної землі, хто пройшов крізь пекло неволі, але не дожив до омріяного дня визволення. Їхні нерозказані історії, їхній невимовний біль – це частина невимовної трагедії нашого народу. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя за свободу України, хто вистояв у найтяжчих випробуваннях, але не побачив перемоги. Їхня самопожертва є безцінним внеском у нашу боротьбу за незалежність.

Цей день є нагадуванням про найвищу ціну, яку платить Україна за своє існування. Ми зобов’язані пам’ятати про кожного героя, про кожен акт мужності та стійкості. Їхні подвиги навічно вкарбовані в історію нашої держави. Ми шануємо їхню пам’ять і продовжуємо боротьбу за справедливість, за повернення всіх полонених, за перемогу. Наша єдність, наша непохитна воля та пам’ять про загиблих – це наша найсильніша зброя. Ми не забудемо. Ми переможемо.