Сьогодні, в день, коли ми згадуємо тих, хто віддав своє життя за свободу та незалежність України, вся громада вшановує пам’ять нашого славетного земляка, відважного Героя Ніколаєва Андрія Андрійовича. Цей день є нагадуванням про його незламний дух та жертовність. На військовому кладовищі в Житомирі, де спочиває наш захисник, відбулася зворушлива церемонія: рідні, побратими та представники місцевої влади зібралися, щоб покласти квіти до його могили, віддаючи шану вічному сну Героя. Це місце стало символом незламності та національної гордості.Андрій Ніколаєв, чиє ім’я тепер назавжди вписано в історію України, народився 10 жовтня 1996 року. Його дитинство, сповнене простоти та радості, пройшло в мальовничому селі Перемога, у родині, де панувала працьовитість і любов до землі. З юних років Андрій Андрійович виявляв великий інтерес до спорту, проводячи багато часу на риболовлі та допомагаючи по господарству. Ці захоплення формували його характер, виховуючи в ньому витривалість, наполегливість та любов до рідного краю. Юнацькі роки Андрій провів, поєднуючи навчання у Житомирі з життям у селі Перемога, де продовжував поглиблювати свої знання в садівництві та майстерність у риболовлі. Він завжди був прикладом цілеспрямованості та працьовитості для своїх однолітків.Після закінчення 11 класів Вільського ліцею, Андрій Ніколаєв не став шукати легких шляхів, а обрав шлях допомоги своїм батькам у веденні домашнього господарства. Він навчався практичним життєвим навичкам, розуміючи важливість кожної праці. Цей період життя загартував його, навчив відповідальності та дав зрозуміти цінність мирного життя. Проте, коли Батьківщина опинилася в небезпеці, Андрій не зміг стояти осторонь.У квітні 2023 року Андрій Андрійович Ніколаєв, керуючись покликом серця та патріотизмом, підписав контракт із Збройними Силами України. Протягом двох місяців він проходив інтенсивну підготовку у навчальному центрі, освоюючи військову справу та готуючись до виконання найскладніших бойових завдань у зоні активних дій. Він розумів ризики, але його рішучість захищати свою країну була непохитною.Наш земляк був прикладом мужності, самовідданості та безмежної відваги у справі захисту рідної Батьківщини. Він ні на мить не вагався, будучи готовим віддати найцінніше – своє життя – заради світлого майбутнього України та її народу. Його самопожертва є свідченням справжнього героїзму.Трагічний день, 29 червня 2023 року, назавжди залишиться в пам’яті українців. Саме тоді Андрій Ніколаєв загинув під час запеклого бою біля населеного пункту Діброва Сєверодонецького району Луганської області. Він виконував свій військовий обов’язок перед рідною землею та людьми, до останнього подиху захищаючи кожен сантиметр української території. Його смерть стала величезною втратою, але водночас – прикладом найвищого прояву любові до Батьківщини. Наш земляк поліг як істинний Герой, віддавши своє життя за мир і свободу України, виконуючи складне бойове завдання.У невимовному горі залишилися його батьки – мати Наталія Анатоліївна та батько Андрій Анатолійович, які втратили найдорожче. Їхня біль – це біль усієї України. Щоб вшанувати надзвичайний подвиг Андрія Ніколаєва, його було посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня. Ця нагорода є символом його незламності та визнанням державою його безмежної жертовності.Ми висловлюємо найщиріші співчуття родині Героя Андрія Андрійовича Ніколаєва. Його неперевершений подвиг, його віра у вільну Україну та його жертовність назавжди будуть жити в нашій пам’яті, як невгасима зірка. Низький уклін Герою за його самовіддану службу та захист. Вічна пам’ять! Царство Небесне! Він назавжди залишиться у наших серцях як справжній Андрій Ніколаєв – символ незламності українського народу.