16 липня в Україні відзначається День проголошення Декларації про державний суверенітет України. У 1990 році цього дня Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію, яка стала важливим кроком на шляху до здобуття Україною незалежності.

Декларація проголосила суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, а також незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах. Цей документ підкреслював прагнення України до самостійного розвитку у всіх сферах життя, зокрема, у питаннях економіки, культури, науки та освіти.

У Декларації проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де “всі громадяни рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять”. 16 липня мало бути Днем незалежності.

Декларація проголошувала економічну самостійність України, а також самостійність республіки у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.

Також Україна декларувала статус нейтральної держави, яка не братиме участі у військових блоках і зобов’язується дотримуватися трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.

Декларація проголошувала право України безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами.

«За» проголосували 357 депутатів, зокрема абсолютна більшість комуністів. Проти – четверо.  Того ж дня було ухвалено постанову «Про день проголошення незалежності України» – 16 липня проголошувалося святковим і вихідним днем на території України.

Україна стала однією з перших, хто оголосив про намір вийти з Радянського Союзу: 11 березня 1990 р. Литва вже проголосила свою незалежність від СРСР, Латвія і Естонія активно готували відновлення незалежності, 12 червня 1990 р. була прийнята Декларація про державний суверенітет РРФСР.

Хоча формально Українська РСР ще залишалася у складі СРСР, оскільки у Верховна Рада УРСР не мала повноважень на ухвалення рішення про вихід республіки зі складу Радянського Союзу. Це питання мало бути винесеним на Всеукраїнський референдум, який і відбувся 1 грудня 1991 року, уже після прийняття «Акту проголошення державної незалежності України» 24 серпня 1991 року. Також за цей рік було ухвалено Закон «Про економічну самостійність УРСР» та постанову про перехід у юрисдикцію УРСР підприємств та організацій союзного підпорядкування, про службу українських юнаків лише на території України, розроблявся закон про громадянство, було прийнято закон про заснування президентської посади та призначено на 1 грудня 1991 року вибори першого Президента України.

«Декларація про державний суверенітет УРСР» стала актом відновлення державницьких прагнень українців через 70 років після доби Української революції 1917-1921 років. До речі, в ті часи було багато дискусій з приводу назви держави і серед пропозицій було повернення до назви Українська Народна Республіка. Але, зрештою, усі зійшлися на компромісному варіанті Україна.

Прийняття Декларації стало важливим етапом на шляху до проголошення незалежності України, яке відбулося 24 серпня 1991 року. 

За матеріалами Українського Інституту 

Національної пам’яті