Сьогодні – день пам’яті, який змушує нас замислитися над тим, чому будь-які жорстокі імперії приречені на падіння. 81 рік тому радянська влада розпочала депортацію кримськотатарського народу, геноцид, який назавжди змінив історію Криму. Цілий народ було вигнано з рідної землі, кинуто у вигнання, що для тисяч людей, для багатьох сімей, обернулося смертним вироком. Щонайменше третина кримськотатарського народу загинула від хвороб, голоду, виснаження та знущань. Ця трагедія стала можливою через злочинну тоталітарну систему та безкарність можновладців у Москві. Трагедія, яка ніколи не повинна була повторитися. Але, на жаль, у 2014 році сталася ще одна російська окупація Криму, і знову тисячі сімей розділені. Знову потрібно боротися за свободу та власний дім.

Ми вшановуємо пам’ять усіх жертв депортації, цього геноциду кримськотатарського народу. Пам’ятаємо, як важливо, що народ зміг повернутися додому, в рідний Крим. Ми продовжуємо працювати, щоб захистити нашу незалежну державу, усіх наших людей і всю нашу землю. Наша мета – вільний Крим.

Крим, як і вся Україна, має бути вільним. Імперії завжди падають. Сьогодні ми згадуємо цю трагічну сторінку нашої історії та підтверджуємо нашу рішучість боротися за справедливість і свободу кримськотатарського народу. Геноцид кримськотатарського народу – це злочин, який ніколи не буде забутий. Пам’ятаємо про жертв і працюємо заради кращого майбутнього. Крим – це Україна! Ми віримо в перемогу. Разом ми сила! Боротьба триває. Слава Україні! Героям слава!