Сьогодні – день, коли ми згадуємо трагічні події, що підтверджують: будь-яка жорстока імперія заслуговує на падіння. 81 рік тому радянська влада розпочала депортацію кримськотатарського народу, геноцид, який назавжди змінив історію України. Цілий народ було вигнано з рідної землі, прирікаючи на жахливу подорож, що стала смертним вироком для тисяч невинних людей і безлічі родин. Щонайменше третина кримськотатарського народу загинула від хвороб, голоду, виснаження та нелюдських знущань. Ця трагедія стала можливою через злочинну тоталітарну систему та безкарність московських вождів, що віддавали злочинні накази.

Ця трагедія ніколи не повинна була повторитися. Однак, у 2014 році сталася ще одна російська окупація Криму, і знову тисячі сімей опинилися розділеними, знову змушені боротися за свободу та право на власний дім. Міжнародна спільнота має зробити все можливе, щоб подібні злочини не повторювалися.

Ми вшановуємо пам’ять усіх жертв депортації, цього жахливого геноциду кримськотатарського народу. Пам’ятаємо, наскільки важливим було повернення народу додому. Ми продовжуємо працювати, щоб захистити нашу незалежну державу, усіх наших людей і всю нашу землю. Крим, як і вся Україна, має бути вільним. Геноцид неприпустимий. Імперії завжди падають, і справедливість обов’язково переможе.

Крим – це Україна! Ми ніколи не забудемо жертв депортації та продовжимо боротьбу за відновлення територіальної цілісності нашої держави. Пам’ять про минуле має стати запорукою мирного майбутнього для всіх поколінь українців. Слава Україні!