Огляд двох років роботи Державної служби України у справах дітей: досягнення та перспективи.

Два роки тому було прийнято виклик – створити Державну службу України у справах дітей фактично з нуля. Без готових регламентів, без бюджету, в умовах повномасштабної війни. Сьогодні можна впевнено стверджувати, що система запрацювала. Ми побудували працюючу систему там, де її не було. Створено команду фахівців з усіх регіонів України, налагоджено взаємодію з обласними службами, забезпечено їх усім необхідним, синхронізовано роботу обласних служб у єдину систему. Найголовніше – наповнено цю систему змістом та результатами, що свідчать про успіх Державної служби України у справах дітей.

Попри всі виклики, результати говорять самі за себе. Понад 300 тисяч дітей цього року пройшли оздоровлення та відпочинок. 162 тисячі родин отримали «Пакунок малюка». 1270 дітей у 2024 році знайшли родину через усиновлення — це найбільший показник за останні п’ять років. Сьогодні 93,5% дітей-сиріт та дітей, позбавлених піклування, виховуються у сімейних формах, а не в інституціях. Кількість патронатних сімей зросла втричі, і половина дітей з них повернулися до своїх біологічних батьків. Державна служба України у справах дітей налагодила виплати 50 тисяч гривень «підйомної допомоги», а також розпочала повернення дітей з евакуації та їх влаштування до родин.

Окремо хочеться відзначити запуск важливих програм, які формують нову культуру підтримки дитини й сім’ї. Послуга «Раннє втручання» для дітей до 4 років із порушеннями розвитку вже запущена — наступний крок її масштабування на громади. Розпочато програму наставництва для дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, і автор цієї статті сам став одним із наставників. Реформа інституційного догляду переходить у фазу активної реалізації, поступово замінюючи інтернати сімейними формами виховання. Також триває системна робота з повернення евакуйованих дітей з-за кордону — складний, але вкрай важливий процес, який координує Державна служба України у справах дітей.

Усе це стало можливим завдяки злагодженій роботі команди, підтримці міжнародних партнерів, Фундації Олени Зеленської, громадського сектору, благодійників, обласних адміністрацій та фахівців на місцях. Пам’ятаються перші наради — лише автор та його заступниця, і розуміння: потрібно створити команду, яка в умовах війни працюватиме виключно в інтересах дітей. Ми це зробили. Саме завдяки цим людям, команді чудових фахівців, Служба стала дієвим механізмом захисту дітей.

Попереду ще багато важливої роботи — профорієнтація дітей, захист майнових прав, забезпечення житлом, розвиток інклюзії, підтримка дітей з інвалідністю. Сподіваємося, нові завдання не зруйнують закладений фундамент, а лише посилять його. Державна служба України у справах дітей має стати незалежним органом. Діти України заслуговують на найкращий захист. Дякуємо всім, хто був поруч — за підтримку, професійність і людяність.