Ця дата назавжди закарбується в пам’яті як справжній другий день народження. Саме два роки тому, у гарячий період, коли ми здійснювали чергову поїздку з важливою гуманітарною місією, доставляючи життєво необхідні речі нашим відважним військовим на фронт, ми опинилися в епіцентрі небезпечної події. Це був момент, який повністю змінив наше сприйняття реальності, нагадуючи про крихкість життя та незламність духу.

Ми рухались у напрямку передової, відчуваючи величезну відповідальність за те, щоб допомога військовим дісталася адресатів якомога швидше. Несподівано мирний пейзаж змінився на пекло: почався інтенсивний обстріл. Звуки вибухів, свист снарядів — все це створило хаос навколо. Кожна секунда здавалася вічністю, наповненою невимовним страхом та відчаєм. Ми відчували, як земля тремтить під колесами, а серце билося настільки швидко, що здавалося, от-от вистрибне з грудей.

Незважаючи на всю руйнівну силу ворожого вогню, ми дивом уникли найгіршого. Це було справжнє виживання на фронті, подароване долею. Сьогодні, озираючись назад, я глибоко вдячний Богові, який незримо оберігав нас, та нашим захисникам України. Їхня мужність і самовідданість на передовій дають нам можливість жити, творити і вірити в майбутнє, навіть у такі складні часи. Саме завдяки їхній стійкості ми змогли вийти з цього пекла цілими.

Пам’ять про цю подію є не просто спогадом, а потужним символом стійкості та віри. Символічно, що тепер на тому самому місці, де ми пережили той страшний обстріл, стоїть невелика, але значуща капличка. Вона стала не тільки місцем для молитви та роздумів, а й живим нагадуванням про всі випробування, через які доводиться проходити. Ця капличка – це своєрідний маяк надії, що символізує незламність українського духу та віру в перемогу світла над темрявою. Вона щодня нагадує нам про ціну свободи та важливість єдності.

Кожна річниця цієї події — це не лише нагода згадати про пережитий жах, а й момент глибокої вдячності. Це нагода вкотре усвідомити, наскільки цінним є кожен день, і як важливо підтримувати тих, хто стоїть на захисті нашої держави. Наші захисники України заслуговують на найбільшу повагу та всебічну підтримку. Вони є втіленням справжньої сили і непохитності. Кожна допомога військовим, навіть найменша, є важливим внеском у нашу спільну перемогу.

Ця історія – це не просто особистий спогад про виживання на фронті, а частина великої боротьби, яку веде вся Україна. Вона підкреслює мужність наших воїнів і стійкість тих, хто підтримує їх з тилу. Нехай ця капличка завжди нагадує нам про непереможний дух українського народу та про те, що світло завжди перемагає темряву. Слава Україні!