Сьогодні Золочівська громада з глибоким болем і сумом прощається з нашим земляком, Захисником України – Юрієм Богдановичем Козенком, 1988 року народження, жителем села Підгороднє.
Юрій був звичайним хлопцем із добрим серцем, відкритою душею і великою любов’ю до рідної землі. Він закінчив Золочівську середню школу № 3, здобув фах будівельника, працював, виховував сина Богдана, був опорою для родини. Але коли в 2022 році росія принесла війну на нашу землю, Юрій без вагань став на її захист.
Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс», а згодом – у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Пройшов важкі бої, пережив п’ять поранень. Він не ховався, не відступав – повертався на фронт, щоб виконати свій обов’язок перед Україною.
Юрій був воїном і водночас – доброю, щирою людиною, прикладом для свого сина, для друзів і односельців. Він умів підтримати словом, подати руку допомоги, поділитися останнім. Його шлях обірвався раптово, але він залишив по собі світлий слід у серцях тих, хто його знав і любив.
Сьогодні ми прощаємося з ним із болем у серці, але й з гордістю – за те, що серед нас жив такий чоловік.
Він належав до покоління, яке творить історію України своєю мужністю, стійкістю і жертовністю.
Від імені всієї громади висловлюю щирі співчуття родині, особливо маленькому Богданчику, який виростатиме з гордістю за свого тата.
Ми ніколи не забудемо твою службу, твої жертви й твою любов до України, Юрію.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Герої не вмирають – вони живуть у серці свого народу.