💙Сьогодні зранку до Виконавчого комітету Славутицької міської ради завітала нова славутичанка – 81-річна Валентина Михайлівна Новікова. Прийшла, щоб поділитися своєю історією та висловити щиру вдячність усім, хто з перших днів у нашому місті допомагає їй та її синові Олександру. Валентина Михайлівна, наша нова жителька Славутича, принесла з собою тепло свого серця та історію, гідну уваги. Її прихід до Виконавчого комітету Славутицької міської ради був сповнений вдячності за допомогу, яку вона та її син Олександр отримують з перших днів їхнього перебування у місті.

💛Пані Валентина все життя працювала у сфері комунального господарства в місті Мирноград (колишній Димитров), що поруч із Покровськом. Під час війни сім’я була змушена залишити рідну домівку. Після короткого перебування в Павлограді доля привела їх до Славутича, де з 27 листопада 2024 року вони знайшли новий дім. Історія пані Валентини – це історія тисяч українців, які втратили все через війну, але знайшли в собі сили почати нове життя. Її переїзд до Славутича став можливим завдяки злагодженій роботі міської влади та соціальних служб.

💛Жінка з вдячністю згадує Валентину Дудинську, Аллу Божок з Славутицький міський центр соціальних служб, Тетяну Шаталову з РАЦСу, працівників Пенсійного фонду, Центр надання адміністративних послуг м. Славутич, Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради, які завжди приходять на допомогу. Це свідчення того, наскільки важливою є комплексна підтримка для переселенців. Кожен із цих людей та установ робить неоціненний внесок у адаптацію нових мешканців до життя у Славутичі.

З особливою теплотою пані Валентина говорить про міського голову Юрій Фомічев – «добру людину, яка завжди знаходить час допомогти», – каже вона. Така особиста увага керівництва міста до потреб кожного переселенця створює атмосферу довіри та сприяє швидшій інтеграції.

«Мені і синові дуже подобається Славутич. Це місто добрих людей, які завжди підкажуть і підтримають. Я сумую за рідним домом, але якщо так складеться доля – залишусь тут. Тут добре», — ділиться пані Валентина. Її слова відображають бажання знайти своє місце під сонцем та будувати майбутнє у громаді, яка відкрила їм свої двері. Славутич стає домом для багатьох, хто шукає безпеки та підтримки.

💙Жінка щиро сподівається отримати житло у Славутичі та зізнається, що вже відчуває себе частиною нашої громади. Це надія, яка дає сили рухатися вперед і будувати нове життя. Відчуття приналежності до громади є ключовим для успішної адаптації та інтеграції.

Пані Валентина спеціально прийшла до Міської ради, щоб подякувати всім, хто залишається поруч у непрості часи, і попросила передати її слова вдячності всім славутичанам. Її історія – це приклад стійкості, оптимізму та глибокої вдячності. Ми, як громада, маємо підтримувати таких людей, адже разом ми сильніші.💙💛