Сьогодні, у день, коли Станіславу мало б виповнитися двадцять три, його рідні згадують про світлого юнака, який загинув за місяць до свого дня народження. Цей час перетворився на безкінечну вічність, сповнену болю та невимовної туги. Важке усвідомлення, що йому назавжди залишиться двадцять два, розриває серця тих, хто його знав… 💔🕯️

Життя офіцера Національної гвардії України, сержанта СТАНІСЛАВА ВАКУЛІЧА, обірвалося 25 січня 2025 року в районі Новотроїцького Покровського району Донецької області. Трагічна загибель на фронті – це непоправна втрата для України, глибока рана на все життя для його сім’ї та пекучий біль, який з часом не вщухає…❤️‍🩹

У мирному житті Станіслав був турботливим сином, надійним другом та побратимом, світлою людиною, закоханою у життя та свою кохану Софійку. Повномасштабне вторгнення застало його на службі. Під час перебування на лінії бойового зіткнення Станіслав проявив себе як відважний воїн і вірний товариш. Його героїзм та відданість Батьківщині заслуговують на найвищу пошану.

Важко знайти слова, щоб втішити тих, хто втратив близьку людину. Неможливо полегшити біль та гіркоту від втрати рідної людини. Нехай світлий спомин про нашого захисника буде сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів та всіх, хто його знав, любив і шанував. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях.

Герої не вмирають! Пам’ять про Станіслава Вакуліча житиме вічно. 💙💛 Ми завжди будемо пам’ятати його мужність, відвагу та самопожертву.

Назавжди в строю.⚔️ Навіки в памʼяті.🇺🇦
Вічна памʼять Герою України!