Сьогодні, 25 липня, могло б виповнитися 51 рік Віталію Рудницькому, нашому земляку, який героїчно загинув, захищаючи Україну. Цього дня, коли йому мало б виповнитися 51, ми згадуємо його подвиг, його життя, обірване війною. Замість святкових привітань — запалена свічка пам’яті, сльози скорботи та тиша на його могилі. Віталій Рудницький завжди був прикладом доброти, справедливості та щирості. Він не шукав легких шляхів, демонстрував гідність, силу духу та глибоку любов до рідної землі. Коли Батьківщина потребувала захисту, він не залишився осторонь. У найважчий момент Віталій здійснив найвищу жертву – віддав своє життя за наше майбутнє, за мирне небо над нашими головами, за можливість жити і розвиватися нашим дітям. Нам важко підібрати слова, адже кожен рік, який міг би бути прожитий ним, — це невимовна втрата. Це ще один ранок, який він міг би зустріти, ще одне родинне свято, яке він міг би розділити з близькими, ще один день, прожитий з тими, кого любив. Ми пам’ятаємо. Ми ніколи не забудемо. Громада пишається іменем Віталія Рудницького, його подвиг назавжди вписаний в історію нашої незалежності. Його життя є незламним прикладом честі та самопожертви. Світла пам’ять. Вічна слава Герою. Твої 51 – це вічність у наших серцях.