Сьогодні ковельчани знову продемонстрували свою підтримку військовополоненим, організувавши акцію на центральній вулиці міста. Учасники висловили свою позицію, тримаючи плакати з закликами: “Не мовчи!”, “Полон – вбиває”, “Моя душа в полоні”, «Вони заслуговують на обмін», «Поверніть наших Героїв».

У руках присутніх були портрети їхніх рідних, які перебувають у полоні, зникли безвісти, або тих, на кого чекають вдома. Мета акції – привернути увагу до проблеми військовополонених та підкреслити важливість їхнього повернення.

Серед учасників акції був Андрій Богдан, захисник Маріуполя та Азовсталі, який провів 29 місяців у російському полоні. Його звільнили у жовтні минулого року. Андрій активно бере участь у подібних заходах, зокрема, він вже вдруге долучився до акції у Ковелі.

“Ці акції важливі не лише для самих військовополонених, а й, особливо, для їхніх родин. Для них надзвичайно важливо відчувати, що суспільство підтримує їх. Необхідно, щоб ця тема постійно висвітлювалась у медіапросторі: в Україні пам’ятають про військовополонених та зниклих безвісти, їх чекають вдома, сподіваються на обмін, і всі прагнуть, щоб наші захисники повернулися,” – зазначив Андрій.

Мама Андрія, Світлана, підкреслила, що вона та її однодумці продовжуватимуть організовувати такі акції, доки всі полонені не повернуться додому. “Наразі в полоні залишаються близько 700 азовців. Кількість учасників акцій постійно зростає. Зараз це акція на підтримку всіх військовополонених та зниклих безвісти. Багато родин чекають, їм необхідно об’єднуватися, спілкуватися. Це дає можливість відчути підтримку та усвідомити, що вони не самотні. Це додає їм сил,” – розповіла пані Світлана.

Ще один ковельчанин, азовець Владислав Бакум, досі перебуває у полоні. Його мама Тетяна зазначила, що це вже 23 акція у їхньому місті, і це майже три роки боротьби за кожного полоненого.

“Я хочу висловити подяку всім, хто бере участь у цих акціях, хто приїжджає, хто сьогодні з нами. Разом ми – сильніші,” – сказала Тетяна.