Сьогодні Львів у скорботі прощається з видатним сином України, Героєм Тарасом-Тимофієм Гаврилишиним🕯. Ця гірка подія об’єднала громаду міста у вшануванні пам’яті воїна, який віддав своє життя за свободу та незалежність Батьківщини. Прощання з Тарасом-Тимофієм Гаврилишиним стало моментом глибокої шани та вдячності, що пронизує серця всіх, хто знав його, і тих, хто лише зараз дізнається про його подвиг.

Життя Тараса-Тимофія Гаврилишина було сповнене активної діяльності та безмежного патріотизму. З юних років він був не просто членом, а активним рушієм Пласту – Національної скаутської організації України. У Пласті Тарас-Тимофій не лише виховував у собі любов до рідної землі, але й активно розвивав лідерські якості, вдосконалював навички виживання та передавав цінності братерства. Він був відомий як талановитий організатор численних сплавів та захопливих мандрівок на човнах, що дозволяло йому ділитися своєю пристрастю до природи та пригод з іншими пластунами, надихаючи їх на нові звершення. Його діяльність у Пласті була визнана високими нагородами, зокрема, він був нагороджений пам’ятною медаллю «100-річчя прапора Військово-морських сил Збройних сил України» за значний внесок у патріотичне виховання молоді та популяризацію морських традицій. Ця нагорода свідчить про глибоке розуміння Тарасом-Тимофієм Гаврилишиним важливості національної ідентичності та його готовність захищати її у будь-який момент.

З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України, Тарас-Тимофій Гаврилишин, не вагаючись ані хвилини, долучився до лав добровольців. Його рішення піти захищати Україну було природним продовженням його життєвих принципів – завжди стояти на захисті справедливості та рідної землі, не шкодуючи сил. Згодом він приєднався до 45-ї окремої артилерійської бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних сил України, де продовжував мужньо виконувати свій військовий обов’язок, демонструючи виняткову відвагу. У складі цієї бригади він брав участь у найгарячіших точках фронту, демонструючи незламну волю до перемоги та високий професіоналізм. Кожен день його служби був наповнений відвагою та самовіддачею, адже він розумів, що бореться не лише за себе, а й за майбутнє всього українського народу, за мир та свободу.

Загибель Тараса-Тимофія Гаврилишина – це непоправна втрата для його родини, друзів, пластунської спільноти та всієї України. Його подвиг назавжди залишиться в пам’яті мільйонів українців як символ незламності духу, жертовності та справжнього героїзму. Прощання з ним у Львові стало яскравим свідченням того, як глибоко його поважали та любили. Громада міста віддала останню шану своєму Герою, підкреслюючи його значення як для місцевої спільноти, так і для всієї держави, яка зараз об’єднана у боротьбі за своє існування. Його ім’я буде вписано золотими літерами в історію українського спротиву та національно-визвольної боротьби.

Ми повинні пам’ятати про таких Героїв, як Тарас-Тимофій Гаврилишин, адже саме завдяки їхній відвазі та самопожертві ми маємо шанс на вільне та мирне майбутнє. Їхня пам’ять житиме у наших серцях, надихаючи нові покоління на подвиги та служіння Україні. Нехай світла пам’ять про Тараса-Тимофія Гаврилишина буде вічною, а його приклад слугуватиме дороговказом для всіх нас. Вічна слава та пам‘ять Герою!