Справжнє покликання – служіння Україні – Станіслав відчув ще у 2017 році, коли розпочав свою службу в лавах 101-го батальйону охорони Генерального штабу. Це був свідомий вибір молодого чоловіка, який розумів важливість захисту своєї держави. З початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, його відданість Батьківщині стала ще більш очевидною та непохитною. Український воїн Станіслав без вагань став до лав Повітряних сил, демонструючи готовність боротися на будь-якому напрямку. Пізніше, його бойовий досвід та мужність привели його до лав 35-ї окремої бригади морської піхоти — елітного підрозділу, що завжди знаходиться на передовій найгарячіших точок.

На жаль, боротьба за свободу України має свою ціну. Бойовий шлях Станіслава завершився 13 червня 2023 року на героїчному Бахмутському напрямку, де він віддав своє життя, захищаючи кожного з нас. Оборона Бахмута стала символом незламності та самовідданості українських захисників, і Станіслав був одним із тих, хто до останнього подиху стояв на захисті рідної землі. Кожен загиблий захисник залишає після себе порожнечу, яку не заповнити, але й незгасну пам’ять про свою мужність.

Станіслав був більше, ніж просто військовий. Він був єдиним сином для своїх батьків, улюбленим онуком, вірним другом та надійним побратимом. Його втрата – це глибока рана для всіх, хто його знав та любив. Ми схиляємо голови перед його величним подвигом, перед його відданістю Україні та її народу. Пам’ять про Станіслава, цього справжнього героя України, житиме в наших серцях вічно, надихаючи на боротьбу та віру в перемогу.

Його військовий шлях, сповнений відваги та самопожертви, став прикладом для майбутніх поколінь. Ми пам’ятатимемо Станіслава не лише як воїна, а як людину з великим серцем, що прагнула миру та справедливості. Вічна пам’ять полеглим за свободу та незалежність України!