Сьогодні, два роки тому, Україна і наша громада зазнали непоправної втрати – життя обірвав справжній Герой, молодший сержант Леонід Петрович Галушко. Він був не просто воїном, а символом незламності духу, відданості та безмежної любові до рідної землі. Цей день є нагадуванням про його подвиг, про саможертовність, яка лягла в основу нашої свободи. Леонід Галушко завжди буде прикладом мужності для наслідування. Леонід Петрович Галушко, родом з мальовничої Деражнянщини, знайшов своє сімейне щастя та осів у Віньківцях після одруження, ставши невід’ємною частиною нашої дружньої громади. Його життя було прикладом відданості та любові до Батьківщини. Ще у 2016 році, коли російська агресія лише починалася на сході, Леонід Галушко не вагаючись став на захист України. Він добровільно вступив до лав Збройних Сил, щоб протистояти російським терористам. Його мужність та відвага на полі бою були відзначені високою державною нагородою – медаллю “За мужність” ІІІ ступеня, яку він отримав у тому ж 2016 році. Це свідчило про його справжній характер і готовність до боротьби за світле майбутнє, яке він прагнув вибороти для кожного українця. Коли ж Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року, Леонід Петрович Галушко знову одним з перших повернувся до лав захисників. Він розумів, що на кону стоїть доля всієї країни і її майбутнє. Служив Леонід Галушко на відповідальній посаді командира розвідувального відділення у складі 77 окремого батальйону територіальної оборони. Його досвід та лідерські якості були надзвичайно важливими в умовах жорстоких бойових дій. Він щодня, ризикуючи власним життям, боронив кожен клаптик української землі, відстоюючи наше право на існування, на свободу, на мирне та незалежне майбутнє. На превеликий жаль, 14 липня 2023 року, під час виконання чергового бойового завдання поблизу невеликого населеного пункту Червоне, що у Пологівському районі Запорізької області, підступні дії ворога обірвали життя нашого Воїна. Загибель Леоніда Галушка стала важким ударом для його родини, побратимів та всієї громади Віньківців. Проте, його самовідданість та відвага навіки вкарбовані в історію України, як незламний символ опору. Останній спочинок Герой Леонід Галушко знайшов у рідному селищі Віньківці, де він проживав і де його пам’ять буде жити вічно. Його могила стала місцем паломництва та вшанування для всіх, хто цінує мир і свободу, хто розуміє ціну, сплачену за наше мирне небо. Ми повинні завжди пам’ятати: Герої не вмирають. Вони живуть у кожному з нас, у нашій пам’яті, у наших серцях, у нашій невтомній боротьбі за вільну Україну. Подвиг Леоніда Галушка та тисяч інших захисників є фундаментом нашої незалежності. Він є прикладом для майбутніх поколінь, надихаючи на любов до Батьківщини та готовність її захищати. Вічна і світла пам’ять Герою Леоніду Петровичу Галушку! Слава Україні! Героям Слава!