Сьогодні, у другу річницю з дня загибелі Володимира Василюка, віддаємо шану пам’яті військовослужбовця, який віддав життя за Україну. Його героїчний вчинок назавжди залишиться в наших серцях. Пам’ять про Володимира Василюка – це пам’ять про мужність та самовідданість.

Володимир Віталійович Василюк народився 24 квітня 1989 року у селі Кринички. З дитинства він був сповнений енергії та любові до життя, що відбилося у його подальших діях.

Навчався у Тучинській середній школі, де здобув базові знання, які стали фундаментом для його подальшого розвитку. Після закінчення дев’яти класів, Володимир вступив до вищого професійного училища №1 міста Рівне, обравши професію оператора електронно-обчислювальних машин. Це був час навчання, нових знайомств та здобуття професійних навичок.

Після завершення навчання Володимир пройшов службу в армії, віддавши свій обов’язок перед батьківщиною. Далі він працював на будівництві, де проявив себе як відповідальний та працьовитий робітник. Володимир одружився, створивши сім’ю, і будував плани на майбутнє, радіючи кожному дню. Але трагічні події внесли свої корективи у його життя.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну 25 лютого 2022 року, Володимир був призваний на військову службу до роти охорони. Він без вагань став на захист своєї країни та свого народу. У червні того ж року його перевели до військової частини А4246. Свій військовий шлях Володимир продовжив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді ЗСУ, де проявив себе як відважний та надійний боєць.

15 березня 2023 року в бою з російськими окупантами поблизу села Іванівське Донецької області, Володимир Василюк героїчно загинув, захищаючи українську землю. Його життя обірвалося в результаті штурмових дій противника, але подвиг Володимира залишиться в пам’яті народу назавжди. Він віддав найцінніше – своє життя – за свободу та незалежність України.

Герої не вмирають, допоки живе памʼять про них! Вічна слава Герою! Нехай пам’ять про Володимира Василюка буде вічною!