Сьогодні минає рік від дня, як Великомостівська громада оплакує свого Героя — Михайла Пенцака. Його життя, присвячене захисту України, стало прикладом незламності та самопожертви. Михайло Пенцак, уродженець села Боянець, розпочав свій шлях з навчання у Туринківській школі, здобув освіту у технічному коледжі «Львівської політехніки». Трудовий шлях пов’язав його з роботою на шахтах «Зарічна» та «Лісова», де він проявив себе як надійний працівник. Друзі, колеги та рідні згадують його як добру, щиру, чесну та справедливу людину.

У 2020 році Михайло став на захист України, отримавши медаль «Учасника АТО». З перших днів повномасштабного вторгнення він без вагань продовжив службу, беручи участь у найзапекліших боях на найгарячіших ділянках фронту, зокрема під Лисичанськом та Бахмутом. За мужність та героїзм, проявлені під час оборони Бахмута, він був відзначений окремою нагородою.

Трагічна звістка прийшла 5 вересня 2024 року. Під час виконання бойового завдання в районі Часового Яру на Донеччині, Михайло Пенцак віддав своє найцінніше — життя — за свободу та незалежність рідної землі. Посмертно він був удостоєний високої відзнаки — ордена 24-ї ОМБр імені короля Данила — «Хрест Героя». Михайло назавжди залишиться в пам’яті як мужній воїн, відданий командир, надійний друг та люблячий син. Його серце билося в унісон із серцями його близьких та всієї України.

Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого Героя. Михайле, твоя відвага та самопожертва назавжди залишаться живими у наших серцях. 💙💛 Вічна пам’ять і шана.